Розвивальне навчання

Розливальне навчання як засіб активізації пізнавальних інтересів учнів

  Наукою встановлено , що під час навчання пізнавальні можливості учнів розвиваються інтенсивніше , ніж за іншими корисними заняттями.

  Завдання розвитку мислення потребує від учителя високого дидактичного мистецтва, вміння навчити  так , щоб знання учнів були дієвою системою, спрямованою на особистість.

   Зазвичай розрізняють рівні пізнавального інтересу і відповідно до них визначають шляхи та створення умов його формування. Нижчий  елементарний рівень пізнавальних інтересів виражається через увагу до конкретних фактів, знань – описів , дій за зразком.  Другий рівень характеризується інтересом до залежностей , причинно-наслідкових зв’язків, до їх самостійного встановлення. Вищий рівень полягає в інтересі до глибоких теоретичних проблем, творчої діяльності із засвоєнням знань. Сформованість вищого рівня пізнавальних інтересів дає підстави говорити  про наявність пізнавальної потреби.

   Успішне опановування учнями змісту знань багато в чому залежить від  умілого використання прийомів , які забезпечують розвивальний характер навчання , а відтак високу пізнавальну активність учнів. Ефективність навчального процесу залежить від самого учня, від бажання кожного працювати, активності на уроці. Учень має стати активним учасником процесу пізнання та формувати власні знання – така вимога часу.

   На мою думку, ознакою інноваційності методу навчання є його орієнтація на збудження інтересу до набуття знань. У своїй педагогічній практиці використовую в основному активні прийоми  навчання, описані Р.М.Грановською , Л.Даниленко.

  Насамперед це „мозковий штурм” – прийом розв’язання творчої проблеми. Часто його відносять до „комунікативної атаки”, розробленої А.Ф. Осборном

( США) у 1937році. З метою активізації уваги учнів , організації класу проводжу „мозкову атаку” на початку уроку , під час визначення його мети , завдань. Даний прийом спонукає учнів до творчості , дає їм можливість вільно висловлювати свої думки. Намагаюся проводити „Мозковий штурм” у швидкому темпі, підтримувати будь-яку ідею з метою заохочення, не висловлювати резюме щодо тієї чи іншої думки. Наприкінці обговорення обов’язково роблю підсумок.

   Наприклад, починаючи оглядовий урок з теми „Доба Середньовіччя як етап розвитку світової культури” , ставлю перед дітьми проблемне запитання, відповідь на яке вони мають знайти шляхом „мозкового штурму” : „Часто до терміна „ середньовіччя” додають епітет „ темне” .Чи справді він відповідає цьому слову? ” Говорячи про особливості стилю О.Вайльда , пропоную таке проблемне запитання: „Чому письменник звертається до парадоксальної мови? ” На першому уроці за „ Фаустом” Гете поштовхом для роботи стає „мозковий штурм” за запитанням: ” Від чого людина отримує найбільшу радість?” Даний прийом знижує самокритичність учнів і запобігає витісненню оригінальних ідей у підсвідомість  як небезпечних.

    Розвитку учнівської фантазії , уяви сприяє прийом емпатії або особистої аналогії. Учень прагне уявити себе на місці , або особистої аналогії. Учень прагне уявити себе на місці об’єкта  чи процесу , що досліджується, „увійти в образ” .Ознайомившись з історіями барона Мюнхгаузена, п’ятикласники беруть  чарівний трикутний капелюх і захоплено розповідають  про одну із пригод  від імені самого героя. Дівчатка охоче приміряються до ролі Пепсі. Для шестикласників під час вивчення роману  „Робінзон Крузо” даю дещо складніше завдання : „Уявіть, що ви потрапили на безлюдний острів. Опишіть якими  були б ваші перші дії”. Восьмикласникам пропонується уявити себе якимись героями комедії Мольєра „Міщанин-шляхтич” і дати автохарактеристику. Особливо цікаво в старших класах відбувається „входження” учня в роль певного літературного напрямку або культурної доби. Наприклад , „ Уявіть, що ви – ХУІІ століття .Представте свою епоху в нових несподіваних подробицях. Як ставитеся ви до Мольєра як до свого сучасника”. Подібні завдання даються заздалегідь , щоб школярі встигли попрацювати з додатковою літературою( в даному разі – твором М.Булгакова „Життя пана де Мольєра”) .Іноді  завдання аналогічного типу практикую як групові.

   Діти досить швидко входять в роль і часом навіть після гри не можуть відсторонитися від персонажа, якого грали .Тому після завершення рольової гри  за романом Ф.Достоєвського „Злочин і кара” ( спробувати увійти в стан головного героя  і передати його відчуття) , знімаю релаксивною вправою – вираження емоції ніжності , доброти по колу.

   За класифікацією В.І.Андрєєва до методів навчання , які активізують навчально-творчу діяльність, належить і метод евристичних запитань  або „ключових запитань” , який був розроблений американським математиком Д.Пойа .Справді , якщо будь-яке питання розглядається з різних точок зору , легше прийти до істинної відповіді. Застосовую його найчастіше після прочитання твору з метою поглиблення розуміння змісту художнього тексту. Розглядаючи тему „Елементи імпресіоністичної техніки   в романі О.Вайльда „ Портрет Доріана Грея” , пропоную учням для обговорення такі запитання :

-         Якими є погляди О.Вайльда на мистецтво?

-         „Це тільки декоративний роман” , - сказав О.Вайльд про свій твір . Що він мав на увазі ?

-         У чому своєрідність  техніки Вайльда?

   Після цієї бесіди приступаємо до  роботи над текстом. Евристичною бесідою починаю  і дискусію, використовуючи  своєрідну систему оцінювання діяльності учнів на уроці - диспуті  спостерігачів за індивідуальними картками .Сумою по +2 бали оцінюється чітке формулювання власної позиції, аргументація, залучення інших учасників до дискусії , уточнення з метою  розвитку дискусії. І навпаки , віднімається по 1 балу за пасивність , перебивання та приниження інших , намагання говорити тільки самому.

  До речі, щодо ходу самої дискусії. З метою активізації  діяльності учнів запитання до неї повідомляю заздалегідь . Учні можуть провести попередню пошукову роботу. Перед початком самої дискусії пропоную дітям об’єднатися в пари або невеликі групи та обрати для обговорення декілька  запитань із загального переліку. Згодом з’ясуємо, яким запитанням віддана перевага більшості та чому не відбулося , а на які  не звернули увагу.

   Коли лунає дзвоник , обговорення не закінчується, у дітей виникають запитання , творча атмосфера не зникає. Тому  ми з учнями вирішили збирати цікаві запитання до „літературної скриньки „.  Вона відкривається один раз на місяць на засіданні дискусійного клубу „Діалог” , членами якого є учні 8-11 класів. Тут у колективному обговоренні проблемних запитань  триває пошук істини , а отже -  процес пізнання.

  Підбиваючи підсумки уроку або якогось окремого його етапу , даю учням завдання на певний час ( до 1-2 хвилин)  підготувати тридцяти секундну промову ( спіч)  на задану тему. Наприклад , „ Чи є місце Доріану Грею  в сучасному суспільстві?”, „Дон Кіхот  : блазень чи благородний лицар?” , „Ким є людина в цьому світі?”( за новелою Ф.Кафки „Перевтілення”) , „Теорія Роскольникова:”за”чи „проти”?”.Така  форма роботи розкриває навички публічного виступу, зокрема впливає на аудиторію вербальними та невербальними засобами

  Школа – це своєрідний і неповторний світ дитинства, світ  гри. Вона всеохоплююче впливає на психіку школяра, розширює його пізнавальні можливості, викликає  потребу вчитися, дає змогу відчути задоволення від колективної праці. На першому уроці за творчістю Ш.Бодлера використовую елементи рольової гри .Пропоную учням обрати ролі самого поета, його сучасників, літературних критиків. Відбувається зустріч у літературній вітальні .Учні проводять  попередню пошукову роботу , результати якої висвітлюють  на уроці.

  Даний прийом використовую і в позакласній роботі. Готуючись до літературного чемпіонату  „Знавці” , учні мають об’єднатися в команди. дібрати їм назви , відповідно до яких створити  історію свого прибуття на гру, обрати ігрове кредо та створити рекламу  до одного з літературних творів, при цьому кожний член команди виконує певну роль: режисера . актора, сценариста, художника –оформлювача, звукорежисера. Перевага цього прийому  в тому , що учні , закріплюючи знання , отримують  емоційну розрядку на уроці , в позакласній роботі.

  Способом стимуляції уяви та поєднання різнорідних елементів є прийом синектики, розроблений  у 1952 році вченим Гордоном .Використовуючи його , учні часто імпровізують , об’єднують , порівнюють , шукають аналогії. Працюючи над твором ”Різдвяна ніч у прозі” , даю учням завдання за допомогою кольорів описати душу Скруджа. Після перегляду вистави за п’єсою М.Фріша „Санта Крус” пропоную учням викласти у зошитах свої враження і створити власний фінал твору. Діти , які мають мистецькі здібності , продовжують цю роботу вдома і малюють ілюстрації до твору. У старших класах пропоную учням написати лист до письменника або літературного героя.

  Порівняно з підлітковим віком , пізнавальні інтереси дев’яти - одинадцятикласників набувають нових рис : загострення інтересу до дійсності, зацікавленість різного роду  проблемними, розумовими суперечками. Їх більше приваблюють самостійні види навчальної роботи , зокрема дослідницького характеру . Тому використовую таку форму роботи , як семінар – „круглий стіл” .Особливо актуальною вона є у старших класах на уроці­-огляді літературної доби , наприклад, „ Становлення нової російської літератури „ ( 9 клас) .При цьому учні виступають із самостійно підготовленими повідомленнями за темою  уроку , далі триває обговорення інформації , під час якого вони конспектують  або складають опорні схеми  до теми.

Проблема „злочину „ і „кари” в романі Ф.Достоєвського

Доля сім’ї Мармеладо- ва

Самотність

Теорія сильної особистості

Крайній рівень злиднів

Страх за долю матері і сестри

  

Злочин  і кара

Руйнування моральних принципів: „Я не людину вбив, а принцип…”

„О яким щасливим  би я був якби сам міг звинуватити  себе.”

„Адже ти кров пролив!- скрикнула Дуня. – яку всі проливають …яка ллється і завжди лилась на світі”.

„Він став на коліна посеред площі, вклонився і поцілував цю брудну землю з насолодою і щастям”.

Муки совісті

                  

           

      Інтерес до мистецтва у значної частини школярів має пасивний , споглядальний характер .Щоб розвинути його , намагаюся здійснювати зв’язок літератури з іншими видами мистецтва як на уроці , так і в позаурочній роботі. Скажімо , під час вивчення казки А.Сент-Екзюпері  „Маленький принц” демонструє малюнки автора до твору і наголошую , що вони стали невід’ємні від тексту і сприймаються як одне ціле. Усього в творі 47 авторських малюнків, усі вони стилізовані під дитячу манеру малювання , хоча і помітно , що працювала впевнена рука дорослого. Поєднання „дитячості „ і „дорослості” в ілюстраціях допомагає осмислити головну ідею казки .Визначенню ідеї твору сприяють  і такі завдання:

-         Знайдіть на малюнках символи , алегорії. Розкрийте їхнє значення.

-         Доберіть до малюнка цитати з тексту казки.

-         За допомогою малюнка розкажіть , як змінюється душевний стан героя.

-         Як малюнок відображає філософську ідею твору?

    Використання на уроках літератури інших видів мистецтва не  повинно зводитись до простого ілюстрування, воно має забезпечити емоційно-чуттєве сприйняття образу , твору, епохи.

  Відомо , що когнітивні здібності залежать від того , у якій енергетичній точці циклу перебуває мозок – вищій чи нижчій. Тому деякі дослідники пропонують  для відновлення повної працездатності мозку влаштовувати спеціальні паузи. Час , що потрібний учневі для внутрішнього переосмислення нової інформації залежить від складності  матеріалу і його індивідуальних особливостей. Якщо фаза концентрованого навчання триває від 10 до 15 хвилин , то потрібно розрахувати, що під час переробки матеріалу  займе від 2 до 5 хвилин. Саме цей період намагаюся організовувати по різному. Наприклад  пропоную учням висловити якомога більше компліментів одне одному, дібрати асоціативний ряд до певного слова , виконати вправу на увагу тощо.

    У процесі читання підлітків виникає прагнення активного обміну з однолітками інформацією , знаннями , враженнями від  прочитаного. Це пояснюється бажанням зіставити свої погляди з думкою інших, отримати підтримку , самоствердитись. Задовольнити усі ці потреби може робота в групах. Для аналізу образу Мармеладова  з роману Ф.Достоєвського „Злочин і кара „  пропоную учням об’єднатися в групи на виконання завдання :

    1 група . Пояснити , як Мармеладов уявляє різницю між бідністю і злиднями .     2 група .Розповісти історію життя Мармеладова.

   3 група . Відповісти на запитання : „ Чому Мармеладов    не може вирватися із замкнутого кола : злиденний, бо п’є, п’є, тому що злиденний?”

   4 група . З’ясувати, що стало причиною падіння Мармеладова .

  Робота над текстом концентрує всі уміння і навички аналізу твору, прогалини в заняттях учнів доповнюються інформацією інших членів групи.

   Ефективність навчання можна підвищити , якщо дотримуватися принципу контрастності переживань. Найпростіший спосіб його реалізації – зміна

місця , на що центр уваги переднього відділу кори великих півкуль реагує особливо інтенсивно. Перед роботою в парах пропоную учням відшукати свою половинку  (за кольором карток, розданих попередньо, за цифрами,

словами ). Знайшовши пару , учні сідають за одну парту і розпочинають новий етап роботи .Вони можуть разом проаналізувати певне проблемне запитання , взяти інтерв’ю з метою вивчення ставлення до теми , сформулювати підсумок уроку, розробити серію запитань, протестувати , оцінити одне одного тощо.

    Найважливішим моментом на уроці , на мою думку, є логічний підсумок. Кожен учень має щось взяти з уроку для себе. Практикую таку фому роботи , як „скарбничка знань”. Підбиваючи підсумки,    учні висловлюють думки про те , що вони  попадають до спільної  „скарбнички” уроку. Іноді трапляється, що дехто не може висловити „свого скарбу”, тоді їм допомагають однокласники , діляться своїми здобутками.  Скарбничку може замінити 

куля , на яку діти  приклеюють роздані їм перед уроком рожеві та сині смужки . Куля символізує безмежність знань, рожеві смужки – це символ позитивних емоцій від уроку( на них можна зробити написи-побажання) , сині смужки – символ негативних емоцій, можливо, певного розчарування чимось на уроці. Все це обов’язково намагаюся проаналізувати та розробити шляхи для корекції ефективності уроку.

  Впевнена , що кожен учень - це невідкрита планета, тому прагну зрозуміти хід цих „планет”, спрямувати їхній рух у бік пізнання і добра. Відрадно бачити, що під час навчального процесу  зростає активність учнів , їхній інтерес до предмета , підвищується морально-ціннісні  запити, вимоги школярів до себе , відповідальність за свої знання.