Зажурилось деревце
Зажурилось деревце,
бо під ним – опале листя…
навіть сонячний промінчик,
мов барвистий лист.
Шелестом паде і шукає
в спогадах тепло.
Літо! Де ти? Відозвися!
Я сумую за безжурністю твоєю…
Посріблився ранок…
Затуманився короткий день…
От і осінь !
Богдана Ткач,11-а клас
Відлітають журавлі
Десь в далекії краї…
Осінь повсюди літає
Й жовте листя розвіває.
Десь там білочка біжить,
Щоб хутчіш запас зложить
Там струмочок протікає
Й жовте листя підбирає.
Юлія Ткач , 11-б клас
Осінь золотоволоса
Прийшла у села і
міста.
І знову бачу на
деревах :
Жовте листя опада.
І знову птахи
відлітають,
І віє вітер з
далини,
У лузі соловей
співає
Прощальну пісню до зими.
Ця осінь – це яскраве диво,
Яке дарує нам життя.
Йдемо по стежці ми щасливо
У сьогодення й майбуття.
Ольга Івонік,8
клас
Роздягає осінь каштани і
клени,
Підмітає село вітер-суховій.
Вчора було листя ще зовсім
зелене,
Сьогодні ж кружляє , мов
бджолиний рій.
Ми так хочем знову
повернутись в літо,
У його обійми, у п’янку
красу.
До тепла багаття , розмаїття квітів,
Де панує радість, а не сум.
Галина Жук,11-а клас
Посохли,
одцвіли осінні квіти,
Пташки
замовкли у парках і садах.
Повіяв
з півночі холодний вітер,
І
вранці паморозь біліє на дахах.
Листопад… Листопад…
Повільно спадає жовте листя
і кружляє в осінньому вальсі…
Знову осінь, осінній сум і жаль,
холодний дощ, а у серці – біль.
Ти проказуєш болісно…
Листопад – листопад…
Не повернеться він більше назад, а залишиться у осінніх спогадах.
Листопад – листопад… Не повернеться більше назад…
Полинеш у минуле, станеш думкою, маревом…
Подивися у вікно: на вулиці вітер і ллється по склу
холодний сумний осінній дощ.
Юля Жук , 8 клас
Коментарі
Дописати коментар