Образ Фауста у літературі, музиці, малярстві

Die Gestalt des Faust in der Literatur, Musik und Malerei

Образ Фауста у літературі, музиці, малярстві

Бінарний урок 9 клас

зарубіжна література – німецька мова

        

Тема:                   Йоганн Вольфганг фон Гете – виразник ідей Просвітництва. Творчий і життєвий шлях письменника.

Образ Фауста у літературі, музиці, малярстві

  Мета:                Практична: познайомити учнів із основними віхами життя та творчості класика німецької літератури Й.В. Гете; навчити учнів характеризувати героя трагедії «Фауст»; розкрити особливості втілення образів гетевської трагедії у різних видах мистецтва (німецькою та українською мовами); готувати повідомлення на літературну та культурологічну теми (німецькою та українською мовами); формулювати питання на задану тему (німецькою та українською мовами).

                            Розвивальна: розвивати навички виразного читання, навички говоріння, спонтанного перекладу та зв’язного висловлювання німецькою мовою, вміння аналізувати прочитане; розвивати навички дослідницької роботи, творчі здібності, працювати з науково-методичною літературою.

Виховна: виховувати в учнів естетичні смаки, почуття прекрасного, повагу до культур обох народів.

 Обладнання:     текст твору О.Пушкіна «Сцени із Фауста»; репродукції ілюстрацій до «Фауста» Й.В.Гете, М.Врубеля, Е.Далакруа; фонозаписи музики на тему «Фауста» Ш.Гуно, Р.Вагнера, Ф.Ліста та ін.; мультимедійна дошка, відеофільми «Фауст» (німецька мова), сцена з «Фауста» О.Пушкін (російська мова)

ХІД УРОКУ:

І.       Початок уроку

Повідомлення теми та мети уроку

Учитель ЗЛ:

         Сьогодні у нас незвичайний урок. До нас завітали делегація учнів з Німеччини і представники редакції нашої гімназичної газети «Аргументи і факти гімназії». Темою нашого уроку є безсмертний образ доктора Фауста, типового представника епохи Відродження, сміливого і безстрашного шукача таємних знань і заборонених шляхів отримання цих знань і як цей образ відобразився у творчості Й.В.Гете та О.С.Пушкіна, а також в музиці і малярстві.

         Учитель НМ:

          Liebe Freunde! Ich wünsche euch einen wunderschönen Guten Morgen und freue mich euch wiederzusehen. Wir werden heute über die Gestalt des Faust und den Unterstied dieser Gestalt  im Werken von Goethe und Puschkin sprechen und wie diese Gestalt des Faust sich in der Musik und Malerei widergespiegelt hat.

         Учні У.:

         Ми раді вітати делегацію учнів з Німеччини у нас в гімназії і раді поділитися з ними своїми думками про видатного поета, філософа, юриста, талант якого не має кордонів – Йоганна Вольфганга фон Гете та його безсмертне творіння «Фауст».

ІІ.      Основна частина

Учень Н.: 

Liebe Kollege und Kolleginnen! Wir sind froh im Gymnasium zu sein und mit euch zusammenzuarbeiten. Wir möchten uns an einige Daten der Biographie von J.W. von Goethe erinnern und was bedeutete für ihn die Tragödie „Faust“.

Учень Н.:

Der grosse deutsche Dichter Johann Wolfgang von Goethe wurde am 28.August 1749 in Frankfurt am Main geboren. Sein Vater war Jurist und seine Mutter war die Tochter des Bürgermeisters von Frankfurt. Goethe hatte eine glückliche Kindheit und erhielt einen ausgezeichneten Hausunterricht und lernte Sprachen und Literaturen. 

1765 wurde er auf die Universität Leipzig geschickt, wo sein Vater auch studiert hatte. Während dieser Leipziger Jahre entstanden Goethes erste Werke.

Учень Н.:

Liest das Gedicht „Meeres Stille“ vor:

Tiefe Stille herrscht im Wasser,

Ohne Regung ruht das Meer,

Und bekümmert sieht der Schiffer

Glatte Fläche ringsumher.

Keine Luft von keiner Seite!

Todesstille fürchterlich!

In der ungeheuren Weite

Redet keine Welle sich.

Учень Н.:

1768 kam Goethe nach Frankfurt zurück, weil er sehr krank war. Im Jahre 1770 ging Goethe nach Straßburg und dort seine Studium zum Abschluss zu bringen.

1775 lud ihn der Herzog von Sachsen-Weimar ein, seinen Hof zu besuchen. Goethe nahm die Einladung an und blieb dort für immer. Er wurde der Freund des Herzogs. In dieser Zeit entstanden viele Gedichte, Balladen, Dramen und Romane. Goethe reiste viel. In Ilmenau schrieb er das berühmte Gedicht „Ein Gleiches“. 

Учень Н.:

Ein Gleiches

Über allen Gipfeln

Ist Ruh,

In allen Wipfeln

Spürest du

Kaum einen Hauch:

Die Vögelein schweigen im Walde.

Warte nur, balde

Ruhest du auch.

Und wer weiß die literarischen Übersetzungen dieses Gedichtes?

Учень У.:

Горные вершины

Спят во тьме ночной;

Тихие долины

Полны свежей мглой;

Не пылит дорога,

Не дрожат листы…

Подожди немного,

Отдохнешь и ты!

                            (М.Ю.Лермонтов)

Учень У.:

На всех вершинах

Покой;

В листве, в долинах

Ни одной

Не дрогнет черты;

Птицы спят в молчании бора.

Подожди только: скоро

Уснешь и ты.

                            (В. Брюсов)

Учень Н.:

 Nach dem Studium in Leipzig begann Goethe die Arbeit am „Faust“, an dem er während seines Lebens immer wieder arbeitete und den  er erst kurz vor seinem Tode beendete. In diesem Werk gelang Goethe die dichterische Gestaltung der historischen Entwicklung der Menschheit, die neue Wege sucht  und den Sieg davonträgt.

(Учні дивляться уривок з «Фауста» німецькою мовою)

         Учитель НМ.:

         Aus welchem Teil der Tragödie ist diese Episode des Filmes? Sucht im Text und beantwortet.

(Учні відповідають)

Учитель НМ.:

         Wie versteht ihr die Worte des Faust und wo sind diese Worte im Text?

„Nur der verdient sich Freiheit wie das Leben,

Der täglich sie erobern muss“.

Учень Н.:

         Liest einen Auszug aus Tragödie “Faust“ vor:

Ja! Diesem Sinne bin ich ganz ergeben,

Das ist der Weisheit letzter Schluß:

Nur der verdient sich Freiheit wie das Leben,

Der täglich sie erobern muß!

Und so verbringt, umrungen von Gefahr,

Hier Kindheit, Mann und Greis sein tüchtig Jahr.

Solch ein Gewimmel möcht' ich sehn,

Auf freiem Grund mit freiem Volke stehn.

Zum Augenblicke dürft' ich sagen:

„Verweile doch, du bist so schön!

Es kann die Spur von meinen Erdetagen

Nicht in Äonen untergehn“. –

Im Vorgefühl von solchem hohen Glück

Genieß ich jetzt den höchsten Augenblick.

(Учні відповідають)

        

Учитель ЗЛ.:

         Фауст багато страждав, постійно сумнівався і шукав, знаходив і втрачав, часто відчував невдоволення. Тільки серед природи, відчуваючи її частиною себе, він сприяє світ, як гармонію. Життя принесло йому короткі моменти щастя і довгі роки страждання і відчаю, але все це було не даремно.

         Вже наприкінці свого життя Фауст це зрозумів.

         Преса:    

         Відомо, що на О.С.Пушкіна трагедія «Фауст» справила неабияке враження, і поет у 1825 році пише вірш «Сцена із Фауста». Один російський мандрівник познайомив з ним Й.В.Гете, і той послав Пушкіну в подарунок своє перо, яким писав «Фауста».

(Відеоролік «Сцена із Фауста»)

         Преса:

         Проаналізуйте цей уривок

(Учні відповідають)

         Учень Н.:

         Puschkin nannte den „Faust“ die beste Schöpfung des menschlichen Geistes. Faust ist für Goethe vielmehr ein Repräsentant der ganzen Menschheit.

Преса:

         Як ви вважаєте, чи Фауст О.С.Пушкіна схожий на Фауста Гете? Якими рисами характеру володіє Фауст О.С.Пушкіна і Й.В.Гете?

О.С. Пушкіна	Й.В. Гете
ü відчайдушний ü байдужий ü нудьгуючий ü страждає хворобою «світової скорботи» ü розчарований ü спустошений ü невдоволений собою	ü klug – розумний ü leidenschaftlich – пристрасний ü zweifelhaft – сумнівний ü neugierig – зацікавлений ü wortkarg – лаконічний ü vernünftig – розсудливий ü weise - мудрий

Преса:

Чи протиставляє Пушкін гетевському тлумаченню Фауста свого тлумачення?

(Учні відповідають)

Учитель ЗЛ.:

Для Гете і для Пушкіна Фауст був сучасником. Муки героя для Гете і Пушкіна були проблемами їх часу. Але для всієї епохи Гете було прагнення до оновлення світу, то основним для Пушкіна був відчай, зневіра.

Оптимістична кінцівка трагедії «Фауст» зумовлена просвітницькою вірою в розум і моральні якості людини, особистості, яка свідомо відмовилась від традицій і постійно шукає нове, прагне досконалості.

Преса:

Яка головна риса Фауста у творі О.С. Пушкіна?

(Учні відповідають)

Учитель ЗЛ.:

Отже Фауст – вічний образ, не випадково став надбанням світової культури, бо в кожний історичний період втілював характерні риси того часу, в якому жив  і творив його автор: середньовічний народ Європи, просвітник Й.В. Гете, романтик і реаліст О.С. Пушкін. Давайте підіб’ємо перші підсумки у вигляді сенкана.

Учитель НМ.: 

Wie ist Faust von J.W. Goethe und  von O.S. Puschkin? Charakterisiert Faust nach folgendem Schema.

                                               

(Німецька група складає сенкан о Фаусте Й.В. Гете,

а група зарубіжної літератури – О.С. Пушкіна)

Сенкан:

1.     Підберіть іменник, який на ваш погляд характеризує героя твору

2.     Підберіть 2-3 епітета, які яскраво характеризують героя

3.     Підберіть 3 дієслова, які характеризують героя  через його вчинки, дії

4.     Складіть речення, яке чітко, лаконічно, яскраво діє уявлення про героя

5.     Назвіть одне слово (іменник), яке передає, на ваш погляд, сутність героя 

Учитель ЗЛ.:

Жага безмежного знання, допитливість, свобода духу приваблювала не тільки багатьох письменників, але багатьох музикантів, художників наступних епох і зумовила світову популярність образу Фауста.

Учитель НМ.:

Hört, bitte, einen musikalischen Auszug aus der Oper „Faust“ von Gounod, musikalische Interpretationen von Wagner, eine musikalische Komposition von Schnittke. Ratet von wem und wovon sind diese musikalischen Auszüge? Welche Assoziationen entstanden bei euch beim Zuhören?

(Учні слухають та відповідають)

Учитель ЗЛ.:

Продивіться презентацію картин відомих майстрів, які відобразили в своїх творіннях образ Фауста. Зв’яжіть ці епізоди, відображені в малярстві, зі змістом роману і охарактеризуйте образ Фауста, відображеного в картинах.

                                          

(Учні дивляться картини та відповідають)

Учитель ЗЛ.:

Сьогодні ми з вами проаналізували образ Фауста у творчості Й.В. Гете та О.С. Пушкіна; прослухали уривки з музичних творів та продивились картини відомих майстрів, присвячених образу Фауста.

Преса:

ü Які підсумки ми можемо зробити про образ Фауста?

ü Чому вчить нас образ Фауста?

ü В чому полягає актуальність теми?

(Учні відповідають)

Учень Н.:

Liest aus „Faust“ vor:

Habe nun, ach! Philosophie,

Juristerei und Medizin,

Und leider auch Theologie

Durchaus studiert mit heißem Bemühn.

Da steh ich nun, ich armer Tor!

Und ziehe schon an die zehen Jahr

Herauf, herab und quer und krumm

Meine Schüler an der Nase herum –

Und sehe, dass wir nichts wissen können!  

 Учитель НМ.:

Goethe bleibt uns auch heute besonders nah als Dichter und Humanist. Er ist Klassiker des Aphorismus. Findet bitte die Äquivalenten  solcher Aphorismen von   J.W. Goethe.

Es hört doch jeder nur, was er versteht	Хто не знає інших мов, той не знає про свою особисту
Der ist der glücklichste Mensch, der das Ende seines Lebens mit dem Anfang in Verbindung setzen kann	Хто не правильно застебнув перший ґудзик, вже не застебне як слід
Ein jeder, weil er spricht, glaubt auch über die Sprache sprechen zu können	Тільки той щасливий чоловік, який кінець свого життя може пов'язати з початком
Wer fremde Sprache nicht kennt, weiß nichts seiner eigenen	Велика різниця є чи я читаю заради задоволення і пожвавлення або заради пізнання і моралізаторство
Einen Regenbogen, der eine Viertelstunde steht, sieht niemand mehr an	Кожен, тому що він розмовляє, вірить, що може говорити про мову
Es ist ein großer Unterschied, ob ich zu Genuss und Belebung oder zu Erkenntnis und Belehrung	Кожний слухає тільки те, що розуміє
Wer das erste Knopf verfehlt, kommt mit Zuknöpfen nicht zu rande	Веселка, яка помітна чверть години, ніхто більш не помічає

Учитель НМ.:

         Sein ganzes Leben lang strebte Goethe zum Lichte, darum das Gedicht „Das Göttliche“ klingt als Motto des Menschens.

         Учень Н.:

         Liest das Göttliche vor:

         Edel sei der Mensch

         Hilfreich und gut!

         Denn das allein

         Unterscheidet ihn

         Von allen Wesen,

         die wir kennen.

ІІІ. Заключний етап уроку