М. Гоголь і Україна

Як будете, панове, їхати до мене,

 то прямісінько їдьте стовповим 

шляхом на Диканьку.

М. Гоголь

...Він починався саме звідси, від цьо­го повітря, від цих широких шляхів, полів та долин...

О. Гончар

Мета уроку: підготувати учнів до розповіді про зв'язки Гоголя з Україною та її культурою і вивчення повісті письменника «Тарас Бульба»; розвивати навички виразного читання; виховувати в учнів зацікавлення творами М. В. Гоголя, спо­нукати до читання.

Цілі уроку.

Учні повинні знати :

ü зв’язки Гоголя з Україною;

ü біографічні дані про Гоголя.

Учні повинні вміти :

ü навести цікаві факти з життя письменника;

ü назвати 3-4 твори Гоголя;

ü висловлювати власне ставлення до прочитаного.

Тип уроку: урок-екскурс.

Обладнання: портрет М.Гоголя, виставка книг письменника, інформаційний              пакет: уривки з творів зі збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Майська ніч, або Утоплена», «Іван Федорович Шпонька і його тітонька», «Ніч перед Різдвом», «Мертві душі»; репродукції картин А. Куїнджі «Українська ніч» (1876), «Вечір в Украї­ні» (1878-1901), «Місячна ніч на Дніпрі» (1880); музика Ф. Шопена, запис солов'їного співу.

Оформлення дошки : портрет М.Гоголя, крилаті вислови про письменника, епіграф.

Випереджувальне завдання : самостійно підготувати «учням-літературознавцям» розповідь про Гоголя та його зв’язок з Україною.

Хід уроку

           І. Установчо-мотиваційний блок.

1)  Психологічна настанова  щодо вивчення теми. Мотивація навчальної-розвивальної діяльності учнів.

          ІІ.Повідомлення теми і мети уроку.

Слово вчителя.

Слова вчителя супроводжуються демонстрацією ілюстративного матеріалу (див. додаток 1).

— Український поет І. Драч у вірші «До Гоголя» писав: «Все Го­голя про Гоголя питаю — Яким він був?» Тема нашого уроку — зв'язок Гоголя з Україною. Ми будемо з'ясову­вати, як світ України вплинув на його твор­чість.

        IIІ. Сприйняття нових знань.

1. Розповіді «учнів-літературознавців».

ВЕЛИКІ СОРОЧИНЦІ ТА ВАСИЛІВНА

Розкішно сяяв один з днів гарячого серпня тисяча вісімсот... вісімсот... Та років із тридцять буде тому, коли шлях, верст за десять до містеч­ка Сорочинці, кипів народом, що поспішав з усіх околишніх і далеких хуторів на ярмарок». Так Сорочинці стали відомі світові, бо саме «Сорочинським ярмарком» відкривалася збірка «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка принес­ла славу 22-річному Миколі Гоголю.

«Ви в'їжджаєте в село, і Микола Васильович, мудрий і просто­душний, веселий і сумний, зустрічає вас (цей чудовий пам'ятник споруджено 1911 р. скульптором І. Гінцбургом)». (Демонстрація зображення пам'ятника М. Гоголю (див. додаток 2).

Саме тут, у селі Сорочинцях, у будинку лікаря Миколи Яковича Трохимовського в 1809 р. 20 березня (1 квітня за новим стилем) у сім'ї Василя Панасовича та Марії Іванівни Гоголів-Яновських народився син Микола.

«Затишним царством краси і спокою нази­вали садибу Гоголів у Василівці. Старий, неви­сокий будиночок з білими колонами. Розлогий тінистий парк.

Повноводий став, обсаджений журливими вербами і стрункими сріблястими тополями. А навколо — родючі поля, затишні луки. Тут і спливало раннє дитинство М. Гоголя». Василівка, нині Гоголеве, стала колискою генія, рости­ла й виховувала його. Українські пісні, розмаї­тий гамір ярмарків (бо Василівка ярмаркувала чотири рази на рік). Яскраві образи, що поста­вали в уяві з переказів та легенд — усе бентежи­ло душу і спонукало до фантазії. У вісімнадцять років у листі до дядька П. П. Косяровського Гоголь напише: «У годи­ни і туги, і радості буду згадувати той час, коли ми разом жили друж­ним сімейством, як працювали в саду, трудились і, нарешті, збирали­ся до домашнього простого обіду...» А пізніше, звертаючись в листі до батьків, скаже: «Бачу все, що любе серцю, бачу рідну домівку. Бачу рідну річку Псел».

КИБИНЦІ Д. П. ТРОЩИНСЬКОГО - «МИРГОРОДСЬКІ АФІНИ»

Батько майбутнього письменника захоплювався театром і сам пи­сав комедії, які ставилися на сцені в Кибинцях у багатого поміщи­ка, державного діяча Д. П. Трощинського. «Великий будинок, оточе­ний кількома флігелями... італійський сад на узгір'ї, статуї античних богів, заокруглений портик над ставком, повитим молоком туману... Звуки оркестру...» «Миргородськими Афінами» називали Кибинці на Полтавщині. (Демонстрація ілюстративного матеріалу (див.додаток 3). На честь «його превосходительства» тут влаштовувалися бали, теат­ральні вистави. «Урочисто сиділи в перших рядах вельможні стар­ці — колишні законодавці мод і смаків театральних столиць. І поруч з ними — зовсім інша, «старосвітська» публіка, яка навряд чи могла опинитися в сусідніх кріслах з Трощинським і Капністом у справ­жньому театрі Петербурга або Москви: те, що відбувається на сцені, вони сприймають майже з такою простодушністю, що й прислуга. Сільські мужики і козаки-хуторяни, які гуртом збилися біля входу». А малий Микола, спостерігаючи за дійством на сцені, багато чо­му навчиться в цьому першому в житті театрі. А ось «те, що відбу­вається в залі, підкаже сюжети». Так сцена і зал кибинського театру сприятимуть появі цікавих історій та персонажів.

У Трощинського також була пре­ красна бібліотека, що налічувала сотні томів (Микола Гоголь «знав всі до од­ної книга»), багата колекція картин, монет, медалей, зброї. Цей світ пізнан­ня «казкових Кибинців» підсвідомо впливав на майбутній талант. А він уже давав про себе знати в перших віршах. Недалеко від Василівки розташоване   село   Обухівка   «Миргородського полку»,  що   належало  сім'ї   Капністів. Василь Васильович Капніст — відомий російський і український письменник, завітавши одного разу до Василя Панасовича, побачив за столом Миколку, що схилився над якимось аркушем. Капністові вдало­ся умовити сором'язливого хлопчика показати, що то є. Нікому Василь Васильович не сказав, що він почув від хлопчини. А тільки ніжно погладив малого по голівці і проказав: «З нього буде великий талант...» Сорочинці, Василівка, Кибинці, Обухівка, Диканька, річка Псел, «річка-красуня», що «пишно відкривала срібне лоно своє, на яке роз­кішно спадали зелені кучері дерев».

       2. Виразне читання уривка з повісті «Майська ніч, або Утоплена». Відповідний   емоційний   настрій   можна   створити   переглядом репродукцій картин А. Куїнджі «Українська ніч» (1876), «Вечір в Україні» (1878-1901), «Місячна ніч на Дніпрі» (1880), слуханням музики Ф. Шопена і співу солов'я.

3. “ Мозкова атака”

— Якою уявили ви ніч, зображену М. В. Гоголем у творі «Май­ська ніч, або Утоплена»? Які художні деталі, використані письмен­ником і художником, є близькими? Якими художніми засобами ко­ристувалися митці, щоб показати красу чудової української ночі? Що вплинуло на формування характеру майбутнього письменника та його таланту? {Літературний талант батька, теплота, любов матері Марії, Іванівни, український фольклор, шляхетне оточення, мальовничість Полтавщини) (Відповіді учнів).

4. Розповідь «учнів-літературознавців».

НАВЧАННЯ В ПОЛТАВІ

«Не можу примовчати, що... помістив дітей моїх в Полтавське учи­лище... змушений віддати в Полтавське училище, бо не маю коштів вибрати їм краще місце для виховання», — писав В. П. Гоголь до А. Т. Трощинського. З серпня 1818 року Миколу та його молодшого брата Івана відвезли до полтавського училища яке, на жаль, серед на­вчальних закладів Полтави вважалося (за словами директора училищ Полтавської губернії І. Д. Огнева) найгіршим, «пропащим місцем».

Не зміг Микола Гоголь сподобатися своїм наставникам, не поба­чили вони в ньому «жодних талантів», а тільки те, що він «посеред­ній», «пустотливий» за поведінкою і «ледачий» за вдачею.

Але уже через рік, провчившись «у приватного вчителя Гаврила Сорочинського, який за домовленістю з батьком мав підготувати.

його до вступу в гімназію», «успішно опанував предмети в обсязі першого класу губернської гімназії». Хлопця готували до Ніжин­ської гімназії, яка відкрилася в 1820 р. і вважалася найкращим нав­чальним закладом в Україні.

5. Виразне читання учнями уривків з повісті «Іван Федорович Шпонька і його тітонька» та поеми «Мертві душі».

Учні читають так, ніби переповідають один одному.

А) «Цей страшний учитель... а не інша частина тіла». («Іван Фе­дорович Шпонька і його тітонька»).

Б) «Треба сказати, що вчитель дуже любив тишу та добру пове­дінку й терпіти не міг розумних і гострих хлопчиків: йому здавало­ся, що вони неодмінно з нього глузуватимуть. Досить було тому, хто потрапив на увагу з боку дотепності, досить було йому тільки ворухнутися, або як-небудь ненавмисно підморгнути бровою, щоб підпасти відразу під гнів. Він його гнав і карав немилосердно: «Я, брат, з тебе вижену задирливість і непокору, — казав він, — я тебе знаю наскрізь, як ти сам себе не знаєш. Ось ти в мене постоїш нав­колішках! Ти в мене поголодуєш!» — і бідний хлопчик, сам не зна­ючи за що, натирав собі коліна й голодував цілі доби. «Здібності й обдарування? Усе це дурниці! — казав він, — я дивлюся тільки на поведінку. Я поставлю повні бали з усіх наук тому, хто ні аза не знає, та поводиться похвально; а в кому я бачу лихий дух та нас­мішкуватість, я тому нуль, хоч би він Солона заткнув за пояс!». («Мертві душі»).

6. Розповідь «учнів-літературознавців».

НІЖИНСЬКА ГІМНАЗІЯ ВИЩИХ НАУК

Гімназія вищих наук відкрилася в 1820 р. За своїм статутом во­на прирівнювалася до університету, чимось нагадувала Царськосільський ліцей. За 12 років існування гімназії відбулося 8 випусків, її закінчило 105 чоловік, серед яких Є. Гребінка, В. Забіла, Н. Кукольник. Цікавою була сама споруда, збудована в 1805-1817 рр. у стилі класицизму за проектом архітектора Руська. Фасад будівлі прикраша­ють 12 білих колон (за словами студентів «білих лебедів»).

Курс навчання в Ніжинській гімназії був розрахований на 9 ро­ків. Навчався Гоголь охоче. Особливо його цікавила історія та літе­ратура. Ліцеїсти випускали журнали та альманахи, і дуже скоро в них з'явилися гоголівські вірші. Справжньою відрадою для серця були гімназійні спектаклі, жіночі ролі в яких грали юнаки. М. Го­голь блискуче виконав одну з таких ролей — пані Простакової в п'єсі «Недоросток» Фонвізіна. Майбутній письменник також збирав на­родні пісні. Написав п'єсу з українського життя і зіграв у ній роль дуже старого кумедного діда. Часто бував на Магерках, у передмісті Ніжина, де слухав розповіді селян. Результатом такої роботи став щоденник «Книга всілякої всячини, або Підручна енциклопедія», яка була наповнена піснями, легендами, оповідями, цитатами з книг. Написав він також трагедію у віршах «Розбійники», сатиру «Дещо про Ніжин, Або Дурням закон не писаний». Завершував ніжинський період «Ганц Кюхельгартен», виданий у Петербурзі в 1829 р. Цей твір Гоголь викупить у книжкових крамницях і спалить.

У 1909 р., у сторічний ювілей письменника, викладач Історико-філологічного інституту П. А. Заболотський говорив: «Минуть роки; нинішнє покоління, яке відсвяткувало 100-річчя народження Гоголя, змінять нові покоління; на місці теперішніх Історико-філологічного інституту і гімназії кн. Безбородька виникнуть, мабуть, навчальні заклади іншого типу, — але завжди ті, хто навчався в цих стінах, бу­дуть пам'ятати, що вони співучні великого Гоголя!» Гоголь ішов у велике життя, сповнений надій та планів. Уже з Пе­тербурга він буде писати своїй матері: «... Не гнівайтесь, моя велико­душна матінко, коли я вас часто турбую проханням подавати мені ві­домості про Малоросію або щось подібне. Це мій хліб. Я і тепер прошу вас зібрати декілька таких відомостей, коли де-небудь почує­те кумедний анекдот між мужиками в нашому селі, чи в другому яко­му, або поміж поміщиками. Зробіть милість, виписуйте для мене та­кож звичаї, повір'я. Та розпитайте про давнину хоч у Ганни Матвіївни або Агафії Матвіївни..., які анекдоти та історії траплялися в їхні часи, смішні, забав­ні, сумні, жахливі. Не зважайте нічим, все має для мене ціну».

У вересні 1831 р. окремим виданням вий­шла перша книга «Вечорів на хуторі біля Диканьки», яка об'єднувала «Сорочинський ярма­рок», «Вечір проти Івана Купала», «Майська ніч, або Утоплена» і «Втрачена грамота», на початку 1832 р. вийшла друга книга, яка від­кривалась повістю «Ніч перед Різдвом». (Демонстрація портрета М. Гоголя (див. додаток 4).      

           IV. Усвідомлення нових знань.

1.     Інсценізація уривка з повісті «Ніч перед Різдвом» (Розмова Панаса з Чубом; Оксана залишилась вдома одна).

2.    Слово вчителя.

— Перед читачами веселкою заграло життя рідного краю, «як жи­ві постають образи і сорочинського засідателя, що знає, скільки в якої баби свиня поросят водить і скільки в кожної баби у скрині по­лотна лежить, і миргородських дрібних чиновників, що пнуться «ви­лізти в люди», не кажучи вже про коваля Вакулу та його наречену Оксану, «дражайшу Солоху» й дяка Йосипа Никифоровича зі сла­ветної Диканьки».

Ця збірка стала своєрідною даниною рідній Полтавщині, Україні, прологом до інших повістей, що були продовженням «Вечорів» — збірки «Миргород».

3. “Коло думок”

—Які зв'язки з Україною є в біографії Гоголя? Чи можна біографічними фактами пояснити звер­нення Гоголя до української тематики? Відповідь обґрунтуйте.

4. Слово вчителя.

—П. В. Анненков, який зустрічався з Гоголем в Італії, згадував, як улітку 1841 р. під час прогулянки
по Риму «щойно повернули ми від палацу Барберіні в глухой провулок, він став співати веселу малоросійську пісню, нарешті пустився в танок...» Дмитро Павличко написав про це вірш. У поезії автор пише про Тараса й Остапа — персонажів повісті «Тарас Бульба». (див. додаток 5-6).

ТАНОК ГОГОЛЯ В РИМІ

Рясний гопак від площі Барберіні —

 Душа клекоче, ллється через край...

 Ах, наче сестри, полохливі тіні

На білосніжній мармуровій ріні

Благають: не танцюй же так, бо вмреш!

А він каміння теше каблуками.

Як ніжинський підпилий басаврюк.

Фонтани мовкнуть, що гули віками,

І розступаються печальні храми

Від помахів осатанілих рук.

Танцює бог в гріховності веселій,

Творець натхненний, дивний чоловік.

Виходять кардинали з пишних келій,

З'їжджає з Палатіну Марк Аврелій,

Щоб глянути на нього звіддалік.

Десь там далеко, на Вкраїні,

дома Голота з корчми так безбожно йде,

Так люто витанцьовує сірома;

Величний Рим (тахіта гегит Кота!)

Від гопака полтавського гуде.

А може, то шаліє дух Остапа

В юрбі сутан, ксьондзівських темних ряс

А може до верховного сатрапа,

До Інквізитора, що зветься папа,

Танцюючи, йде в полум'ї Тарас!

Танцює Гоголь! Чуєш, Риме, чуєш?!

Я не боюся вже твоїх катуш!

Мене не спалиш і не залінчуєш,

Не обкрадеш і не перетанцюєш,

Хоч сам зійди в ловитву мертвих душ!

.Та ні! Про Рим не думає Микола Васильович!

Який до чорта Рим! То Русь його пече, вогненночола,

Сяйлива й струп'яна, потужна й квола,

Будущина під мотлохом старим!

Навприсядки коло стовпа Траяна —

Це — як молитва й пострах за слова

Цілющі, що від них вітчизна-рана

Загоїться, і стане Русь кохана

Осяянням вселюдського єства!

Там, біля мармурового осердя,

 Імперій мертвих, що згубивсь їм лік,

Танцює геній з надміру безсмертя,

Танцює з горя бог, і шкеребертя

Від щастя йде нещасний чоловік.

1983

        V. Підсумок уроку.

Слово вчителя.

— Він любив Україну всім серцем, щиро, мріяв написати історію України і півдня Росії, викладати на кафедрі загальної історії у Ки­ївському університеті, мріяв видати збірку українських пісень, «якої ще ніколи ні в кого не було». Але доля розпорядилася інакше. Істо­рія і пісня тісно переплелися в його творах, особливо це видно в по­вісті «Тарас Бульба», яку ми розпочнемо вивчати на наступному уроці.

    VІ. Оцінювання.

         VIІ. Домашнє завдання.

1. Перечитати розділи 1-8 повісті «Тарас Бульба».

2. Індивідуальне завдання: А. Підготувати інсценізацію сцени по­вернення Остапа та Андрія. Б. Підготувати виразне читання моно­логу кошового (розд. 4) та виразне читання вірша «Козацька слава» Д. Павличка.

Додаток 1.

Додаток 2.

Додаток 3.

Додаток 4.

Додаток 5.

Додаток 6.

Урок №2.

Тема уроку. Історична основа повісті Миколи Гоголя ,,Тарас Бульба. Бойове           товариство, побут і звичаї козаків

Мені з жінкою не возиться;

А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться!

Українська пісня                                                  

Мета уроку: учити аналізувати художній твір, підготувати учнів до розуміння авторського ставлення до козацтва як до україн­ської вольниці; розвивати логічне мислення; виховувати по­вагу до минулого своєї держави.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 Цілі уроку.

Учні повинні знати :

ü  факти  про біографічні дані М.Гоголя;

ü  зміст І-VІІІ розділів повісті « Тарас Бульба».

Учні повинні вміти :

ü  розповідати про Гоголя;

ü  визначати головну думку твору;

ü  вміти виразно читати монолог кошового.

Випереджувальне завдання : підготувати інсценізацію сцени повернення Остапа та Андрія.

Обладнання: реквізит для інсценізації епізоду «Повернення Остапа й Андрія з бурси», схема «Січ».

Оформлення дошки : схема «Січ».

Хід уроку

І. Організаційний момент

З’ясування емоційної готовності дітей до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

— Назвіть першу збірку творів М. В. Гоголя. Назви яких повіс­тей зі збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки» ви запам'ятали? Яка мрія письменника відображена в першій збірці?

IIІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІV. Сприйняття нових знань.

1. Слово вчителя.

— У 1835 році М. В. Гоголь створив збірку творів, які були про­довженням «Вечорів...» — «Миргород», у який увійшла також по­вість «Тарас Бульба».

Термін «повість» походить від слова «повідати», у давньоруській літературі повістями називали і казки, і легенди, і літописи. Зверні­мося до словника. Яке сучасне значення цього жанру?

2.Історична основа повісті.

3. Читання визначення поняття «повість» зі словника, запис його в зошити.

4. Інсценізація епізоду «Повернення Остапа й Андрія з бурси».
Тарас. А повернися-но, сину! Ото кумедний ти який. Що це на

вас за попівські підрясники? І отак всі ходять в академії? Стійте, стійте! Дайте мені роздивитися на вас гарненько — які ж довгі на вас свитки! Оце свитки! Таких свиток ще й на світі не було. А по­біжи котрий-небудь з вас! Я подивлюся, чи не гупнеться він на зем­лю, заплутавшись у поли.

Остап. Не смійся, не смійся,   батьку!

Тарас. Дивись ти, який пишний! А чого ж би й не сміятися?

Остап. Та так, хоч ти мені й батько, а як будеш сміятися, то, їй-богу, одлупцюю.

Тарас. Ах ти, сякий-такий сину! Як, батька?

Остап. Та хоч і батька. За кривду не подивлюся й не поступлю­ся ні перед ким.

Тарас. Як же ти хочеш зі мною битися? Хіба навкулачки?

Остап. Та вже як доведеться.

Тарас. Ну давай навкулачки! Подивлюся я, що за людина ти в кулаці!

Матір. Дивіться, добрі люди: здурів старий! Зовсім з'їхав з глуз­ду! Діти приїхали додому, більше року їх не бачили, а він задумав не знати що: навкулачки битися!

Тарас. Та він славно б'ється! їй-богу, добре! Так, що хоч би й не пробувати. Добрий буде козак! А ти, бельбесе, чого стоїш і руки опустив? Чого ж ти, собачий сину, не лупцюєш мене?

Матір. Ото ще вигадав що! І спаде ж на думку отаке, щоб дити­на рідна била батька. Та чи й до того тепер: дитя молоде, проїхало

таку путь, стомилося... Йому б тепер треба відпочити та попоїсти чо­го-небудь, а він примушує його битися!

Тарас. Е, та ти мазунчик, як я бачу! Не слухай, синку, матері: во­на баба, вона нічого не знає. Які вам пестощі? Ваші пестощі - чис­те поле та добрий кінь: ось ваші пестощі! А бачите ось цю шаблю? Ось ваша мати! А от краще я вас, на тому ж таки тижні виряджу на Запорожжя. От де наука, то наука! Там вам школа; там тільки набе­ретесь розуму.

4. Виразне читання напам'ять уривка з пісні «Покинь батька...»

Покинь батька. Покинь мати, покинь всю худобу, Іди з нами, козаками, на Україну, на слободу. На Україні всього много: і паші, і браги; Не стоять там вражі ляхи, козацькії враги. На Україні суха риба із шапраном, — Будеш жити з козаком, як із паном.

—              Тарас говорить, що «справжня наука може бути лише на Запо­рожжі, саме там проходять школу життя, тільки там і можна набра­тися розуму». Як жили доблесні захисники православної віри, у чому їхня сила, що таке козацьке товариство .

—              Історія виникнення Запорізькоі Січі.

IV. Усвідомлення нових знань.

1. “Мікрофон”.

—  Як пояснює М. В. Гоголь (у першому розділі) появу козацтва, «цього широкого гуляцького замісу української натури» в «тяжкому XV ст.». Порівняйте думки письменника з «Легендою про походжен­ня запорожців» та переказом, записаними на півдні України. Чи помітили ви схожість народного погляду і висновків Гоголя щодо
появи козацтва?

У легенді розповідається: «Се давня давнина... Якийсь-то був руський царь, що стояв під страхом у чужоземця... так от наш царь тому неприятельові і платив подать людьми. Було, займе, як отару овець, та й жене... От раз... вийшли вони в степ, посовітувались і ка­жуть: чого ми підемо до проклятого калмика-Мухаммеда? На заріз? Єсть між нами ковалі, швеці, ткачі, гончари, шаповали, єсть знаха­рі... давайте тут жить. Подалися вони в ліси, в пущі, повикопували землянки і давай жить... Багато років минуло, поперемінялись і царі в землях, а люде все намножаються і намножаються в дикім степу. Став неприятель докучать їм набігами... Скільки не пошле війська, вони все і перерубають... Стала ходить чутка, що живуть десь запо­рожці — таке військо, що і не приступиш. Орудував ними Кошовий».

У іншому переказі пояснюється: «тебе давлять пани, над тобою знущаються там власті, біжи до Запорожжя, сідай. Бери землю, лу­ги бери, розводь собі товар, живи там скільки хоч і як хоч... Там во­ди по поводи, сіна по коліна. Ми тут веселі, бо над нами немає пан­ської стелі», — казали усім запорожці»).

— Чому це був надзвичайний вияв української сили? Як харак­теризує Січ Тарас (2-й розділ)?

     2.Робота зі схемою «Січ». Запис схеми в зошити.(див. додаток 1)

3.”Робота в малих групах”.

Ø Завдання першій групі.

— Що цікавого помітили ви в описі присіччя? Що нового ви дізналися про побут та господарську діяльність козацтва? Зіставте зі спогадами, які залишив у XIX ст. запорожець у минулому Іван Россолода (записав Д. І. Яворницький):

«— Так ото їм тільки й роботи було, що война, люльки та музика?

—Ні, вони занімались і другими ділами.

—А якими ж?

—Та всякими... Між ними було всякого сослов'я: Швеці, ковалі, гончари, столяри, були й такі майстри, що робили вози, гарбички... аби тільки хліба привезти, або сіна навозити.

Були між ними такі, що колодязі копали, льохи мурували... були такі, що табуни стерегли, товару гляділи, коло отар ходили, — ці вже і особе звання мали: «чабани», а то були і такі, що сади садили, огородину розводили, ще були лікарі, що рани залічували... такі, що по пасіках сиділи, хліб у степу обробляли... Усяких було й усякого звання».

Ø Завдання другій групі.

     - Яке враження справила на юнаків Січ та перші козаки, з яки­ми вони зустрілися? Чому сини Тараса сприймають Січ як «надзви­чайне явище»? Які думки викликала сцена прийому в козаки? Оцініть січові закони (покарання за недотримання законів, борг і за душогубство — за третім розділом). Чим пояснити жорстокість, іно­ді навіть деспотизм законів «напівдикого століття»?

Ø Завдання третій групі.

      -В одному з перших варіантів IV розділу є фраза, у якій гово­риться, що «...козаки за наказом кошового і всіх курінних отаманів, вирішили йти на Дубно...» Письменник пізніше її змінив: «Усі за ра­дою старшин, курінних, кошового і волею всього Війська Запорозь­кого вирішили йти просто на Польщу...» Чи є вона важливою для розуміння Січі? (Влада кошового, козацької старшини не вимагала сліпого виконання наказів. Кошовий — «слуга козаків», він керує коза­ками в бою і виконує їхню волю в мирний час).

4.  Виразне читання монологу кошового (розділ IV).

5.    Бесіда.

—Як змінюються козаки перед походом? Виберіть з тексту епі­зоди й оцініть поведінку січовиків в облозі під Дубно (за розділами V, VII). Порівняйте зовнішній вигляд поляків (розділ VII) і козаків перед боєм. Про що це свідчить? (Козаки — простота, широта ду­ші, «знайте, мов, мене, що мені все багатство — дурниця»; поляки — вишуканість одягу, золото; відповідно зверхнє ставлення до козаків через одяг).

—Які зміни відбулися в обох таборах після запеклої сутички? Яка роль таких контрастних картин? Згадайте правила посвяти в ри­царі. У чому вбачаєте подібність виборів курінного отамана Остапа

Бульбенка в бою та рицарської посвяти? Чому Гоголь подає дві різ­ні картини виборів отаманів — кошового та курінного? Розкажіть, як проходила рада козаків після звістки з Січі? Чому вони «зібралися на раду», а не «щоб слухати отаманські накази»? (VIII розділ). У чо­му драматизм ситуації, зображеної М. В. Гоголем? Яка роль відво­диться образу найстарішого серед запорожців Касяна Бовдюга? {Старий вояка є уособленням дотримання традицій козацької мора­лі; він нагадує, що «перший обов'язок, перша честь козака — дотри­мати товариства». Він говорить тільки тоді, коли не можна не ска­зати — перед смертю; його слово звучить неначе заповіт).

6. Коментоване вибіркове читання.

—  Козаки опиняються перед складним вибором — частина їхніх товаришів у полоні в турків, а інша — у поляків.

Кошовий. Моя рада — йти.

Козаки. Іти! — гомоном розляглося по запорозьких куренях.

Тарас Бульба. Ні, неправдива твоя рада, пане кошовий!

{Завагалися...)

Кошовий. А хіба ти забув?..

{Замислилися всі козаки. Промовив Бовдюг. Зраділи всі козаки).

—Запорозька Січ — це царство свободи й рівності, де живуть вільні люди, виховуються мужні характери, для яких нічого вищого нема за товариство, братство, свободу козацької землі.

—Якими зображує Гоголь козаків, які залишилися під Дубно, «щоб віддячити ляхам за вірних товаришів і віру Христову»? Яке враження справила на вас сцена прощання? {«Товариство було у них (запорожців) у великій пошані... ще наш покійний дідусь... розказува­ли... от тоді більшого гріха не було, як і змінить побратимів: то вже й на тім світі страшними муками мучиться... в смолі кипить або змі­юка ссе аж до страшного суду»). Як трактує поняття «товариство» Гоголь? {Товариство як патріотичний обов'язок, як норма поведінки, як вияв звичаїв предків, як священна заповідь). У чому полягав най­вищий обов'язок козака? {До Січі приходили різні люди, але не всі во­ни мали обов'язок — відповідати за долю свого народу, «кінчити жит­тя на війні за святу християнську справу»).

7. Узагальнення відомостей про Січ за допомогою схеми «Січ».

     8.Виразне читання вірша Д. Павличка «Козацька слава».
Підготовлений учень виразно читає поезію Павличка, учні зістав­ляють її текст з повістю Гоголя.                                                                                                                                   

                      Забули ясні зорі

                       Козацький хоровод,

                         Бої на Чорнім морі,

                         Гармати Жовтих Вод.

Забула вже Європа

Ту силу молоду,

 Що біля Конотопа

Розбила вщент орду.

А ми заспіваймо,

Забути не даймо,

А ми запам'ятаймо

І дітям нагадаймо

Героїв у нашім роду.

Забули вже портали

В Парижі та Москві,

 Як шану віддавали

Козацькій коругві.

Забули тугодуми,

 Як воля січова

Творила вищі думи,

Збирала в кров слова.

А ми заспіваймо,

Забути не даймо,

А ми запам'ятаймо

І дітям нагадаймо,

 Що слава козацька жива!

1998, Братіслава

8. Робота з ілюстраціями підручника

V. Підсумок уроку.

Бесіда.

— Якою зобразив Січ Гоголь? Чому, на вашу думку, так важли­во пам'ятати сторінки минулого своєї країни?

VI.Оцінювання.

VII.        Домашнє завдання.

1. Перечитати IX розділ повісті.

2.    Вивчити напам'ять другу промову Тараса Бульби про товарис­тво та виділити основні думки монологу.

3.   Індивідуальне завдання.  Виразне читання напам'ять першої промови Тараса Бульби.

Додаток 1.

Час - «бойові важкі часи»

Найвища честь ^- «кінчити життя на війні за святу християнську справу»

ГАРМАТИ

                                             

СІЧ

Гніздо                                                                  Чисте поле

Надзвичайне явище                                            Кінь

Прийом до козацтва                                           Шабля

Покарання за крадіжку                                      Мати

Душогубство                                                       Запоріжжя

Вибори кошового                                               Курені

Вал із засікою

Урок  № 3

Тема уроку. «Ох же й добрі вояки ці запорожці!»

Зображення в повісті «Тарас Бульба» любові до України й боротьби козаків за рідну землю

Широкий гуляцький заміс української натури.

М. В. Гоголь

Піднялася вся нація... піднялася помститися за знущання над правами своїми, за ганебну зневагу своїх звичаїв, за наругу з віри предків і святого образу, за глум над церквами, за свавілля чужоземних панів, за гноблення, за унію... за все, що скупчувало й збільшувало з давніх часів сувору ненависть козаків.

М. В. Гоголь

Мета уроку: учити характеризувати образи козаків у повісті М. Гоголя; розвивати аналітичні здібності учнів; виховува­ти патріотизм, любов до рідної землі, зацікавленість її ми­нулим.

Цілі уроку.

Учні повинні знати :

ü імена головних та другорядних героїв твору;

ü зміст поняття «повість».

Учні повинні вміти :

ü аналізувати художній образ;

ü самостійно давати оцінку тому чи іншому герою;

ü  доповнювати запропонований учителем перелік цілей уроку власними.

Випереджувальне завдання : вивчити напам’ять другу промову Тараса Бульби.

Тип уроку: урок аналізу художнього твору.

Обладнання: автолітографія Є. Кібрика; ілюстрації В. Лопати.

Оформлення дошки : ілюстрації учнів до образу Тараса Бульби, ілюстрації В.Лопати.

Хід уроку

 І. Організація класу.

Психологічна настанова щодо вивчення теми

ІІ. Актуалізація опорних знань

    1. Відповіді на запитання.

— Який жанр в літературі називають повістю? Обґрунтуйте жан­рову приналежність твору М. В. Гоголя. Назвіть головних та епізодичних персонажів повісті. Чому січовики повинні розділитися під Дубно? Чим керуються козаки, приймаючи таке рішення? Козаки яких куренів переважно залишилися під Дубно?

2. Розгадування міні-кросвордів.

— Впишіть у клітинки правильні відповіді на запитання:

А) 1. Як називалася територія за Дніпровськими порогами? (За­порожжя).

1
2
3
4

2.    Назвіть острів, на якому бу­ла споруджена одна з перших Сі­чей? (Хортиця).

3.    Яку назву носило козацьке військо під час походу? (Кіш).

4.    А як називався сталий ко­зацький табір? (Курінь).

Б) Впишіть назви куренів запорожців, які згадуються в тексті по­вісті у вашому підручнику. (Незаймайківський, Переяславський, Стебликівський, Поповичівський, Тимошівський, Канівський, Уман­ський).

н

п

с

п

т

к

У

IIІ.    Повідомлення теми і мети уроку.       

IV.    Сприйняття нових знань.

1. Перевірка виконання індивідуального завдання. Виразне читання учнем напам'ять першої промови Тараса (VIII розділ повного тексту).

— За яких обставин виголосив першу промову Тарас? (Поділ ко­зацького війська; старий козак побачив, «які смутні стали козацькі ряди і як сум, непристойний для хороброго, став тихо огортати ко­зацькі голови...» І Тарас сказав слова, які підбадьорили, спонукали по­вірити, що «не загине жодна великодушна справа і не загине, як ма­ла порошинка з козацького дула, козацька слава, і скаже ще про них бандурист своє густе могутнє слово»).

2.   Виразне читання учителем другої промови Тараса (IX розділ).

3.   Бесіда.

—Про що говорив Тарас? Як Бульба розуміє справжнє товарис­тво? Виділіть найважливіші поняття, що відображають особисте і колективне. Як ці категорії характеризують козацтво?

—Особисте поступово переростає в колективне через Я, Ви до МИ. Це символічно — окрема людина — патріот — козацька душа — наша земля — козаки як представники нації, січі, Віри. Який відгук у серцях бувалих і молодих козаків знайшло слово Тараса?

4.  Складання схеми «Товариство».(див.додаток 1).

5.   Обговорення автолітографії Є. Кібрика «Промова Тараса перед запорожцями».

—  Розгляньте уважно автолітографію Є. Кібрика «Промова Тара­са перед запорожцями». Що, на вашу думку, хотів підкреслити ху­дожник? Чому так важливо і для минулого, і для сьогодення володіти силою впливу словом? Чим дивували козаки ворога в бою? Чи  важлива в тексті характеристика козаків, дана чужоземним інжене­ром»?

  V. Усвідомлення нових знань.

1. “Акваріум”.

  Характеристика козака Мусія Шила.

—  Розкажіть історію життя Мусія Шила. (Спочатку читач дізна­ється, що Шило — зрадник. Але герой долає неймовірні перешкоди, щоб повернутися до рідної Січі. Усе його життя пов'язане з козаку­ванням).

Виразне читання уривка «Ну й рубались вони!., і хай буде вічна їм честь!»

—  Яке враження справляє на вас опис поєдинка М. Шила зі шляхтичем? У яких творах ми зустрічаємо подібні описи поєдинків? —     На зміну М. Шилу приходять інші герої: Степан Гуска, Бовдюг, Кукубенко, Охрім Гуска.

2.    Вибіркові перекази з елементами виразного читання (Козаки в бою під Дубно).

3.    Бесіда.

—  Які художні засоби використовує Гоголь, зображуючи загибель героїв у бою? Чому під час бою відбувається перекличка Тараса і ко­заків? (Це символічне продовження його промови, це ознака напруже­ної битви). Чому загибель козаків супроводжують їх передсмертні слова-звернення? Яка їх роль у повісті? (У цих словах — звернення до живих, до рідної землі; це здравиця на честь батьківщини, це відповідь на промову Тараса, це символ великої єдності).

       — Не чорна хмара налітала, Не буйні вітри війнули, Як душа козацька, молодецька з тілом розлучалась.

—Земля Козацька, сила козацька, душа козацька, шаблі козаць­кі. Що вбирає в себе це слово? (Козацький — рідний, свій; це засіб розмежування свого і чужого. В устах Тараса це слово — найвища оцінка людини, яка має доблесть, високе почуття честі. Слово «ко­зацький» надає мові Тараса і козаків урочистого звучання, пафосу. Ці повтори акцентують увагу на найважливішій рисі духовності захис­ників рідної землі — відданості їй в житті і в смерті).

Як ви оцінюєте звернення до християнських православних мо­тивів: душі козаків линуть «у високості», а «молоду козацьку душу» Кукубенка «підхопили... янголи під руки й понесли на небо», де її зустрічає Христос? (Козаки — захисники православної віри, яка є оз­накою їхньої приналежності до православного люду, до народу, що є безсмертним, як і віра. Це ознака духовного й релігійного братерства. Символічно, що «далеко розноситься могутнє слово, бувши подібним до гучної міді дзвонів, у яку багато вкинув майстер дорогого чистого срібла, щоб далеко по містах, халупах, палатках і селах розносився красний дзвін, скликаючи однаково всіх на святу молитву»).

 VІ.  Закріплення вивченого матеріалу.

—Чим саме сподобався вам монолог Тараса? (Польське військо переважає кількісно козацьке. Але слова Тараса творять чудеса — до його слів прислухаються, їм вірять; дві промови Бульби і поведінка козаків у бою, їхні останні слова мають спільні мотиви, утворюють своєрідне кільце, зв'язують воєдино думки, почуття. Це вже не про­сто окремі козаки, а народ, нація). Які духовні поняття визначають зміст існування козацтва? {Батьківщина, товариство, віра, право­слав'я, Бог). Використавши епіграфи до уроку, зробіть висновок: що головне в бою для українців і поляків? Чи можна у цьому протисто­янні розставити акценти по-іншому? На чиєму боці симпатії М. Го­голя? Які спільні риси можна виявити у повісті Гоголя й фольклор­них творах? Розгляньте ілюстрацію народного художника України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка В. Лопати (зоб­раження Покрови і козаків) до твору М. Гоголя. Що, на вашу дум­ку, для художника найважливіше? {Сталося це далекого 910року, за царювання Лева Мудрого (886-911), коли араби (магометани) ото­чили Константинополь. Порятунку, здавалося, не буде. Віряни Цар-города звернулися з проханням до Божої Матері, «всіх скорботних Радості і пригнічених Заступниці, голодуючих Годувальниці і в біді по­тіхи, хворих відвідини і немічних Покров, Марії — Матері Бога Виш­нього». 14 жовтня 910 р. під час Всенічного Богослужіння о четвер­тій годині ночі св. Андрій та його учень Епіфаній побачили «Царицю Небесну, покровительку всього світу, Пресвяту Діву Богородицю, що стояла і покривала людей своїм омофором». Козаки вважали Діву Ма­рію своєю покровителькою, бо вона «піклується про людську душу в години смерті, коли вирішується доля вічного спасіння». Художник зобразив Богородицю, коли вона покриває козаків, захищаючи їх. Ду­ша художника заговорила через образи його робіт. Козаки, здається, зійшли зі сторінок легенд, переказів, а в образі Покрови поєдналися й материнські сльози, і сестринська жалість, і плач вірної дружини, і поклик рідної землі — України).

VІІ. Рефлексія

1.     На уроці я:

ü дізнався…

ü зрозумів…

ü навчився…

ü найбільший мій успіх – це …

ü найбільші труднощі  я відчув(ла) …

ü на наступному уроці я хочу …

VІІІ. Оцінювання.

ІХ. Домашнє завдання:

1. Дібрати й перечитати ключові епізоди для образу Тараса Бульби.

2.     Порівняти образи Тараса Бульби, Седріка Сакса та Захара Беркута, визначити, що об'єднує цих персонажів, висновки записати в зошити.

3.  Індивідуальні завдання: підготувати таблицю-порівняння «Смерть Андрія в повісті та народному переказі»; підготувати інсце­нізацію «Розмова Тараса з гайдуком у Варшаві»; вивчити напам'ять та виразно прочитати епізод «Смерть Тараса».

Додаток 1 .

ТОВАРИСТВО

минуле «рука на братерство» в тяжкі часи

«Любити... всім, що дав тобі Бог, що тільки є в тобі»

«споріднення душею»

засудження зрадників

«НІХТО так не здолає вмерти,

як ми, НІХТО!»

Я-ВИ-МИ-НАША-КОЗАЦЬКА Д УША-НАША ЗЄМЛЯ «Вразила в саме серце»

«молода, чиста, мов кришталь, душа»

«бувалі голови» «горе, праця, відвага і всякі пригоди в житті»

«Чи є порох в порохівницях?

Не ослабла ще козацька сила?

Ще не гнуться козаки?»

«ХАЙ КРАСУЄТЬСЯ ВІЧНО. ЛЮБА ХРИСТОВІ КОЗАЦЬКА ЗЕМЛЯ»

Урок № 4.

Тема уроку. Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака

Вічно невгамовний, мав себе за покли­каного оборонця віри православної.

М. Гоголь

Мета уроку: вчити характеризувати літературного героя; розкрити неоднозначність   образу   Тараса   Бульби;   удосконалювати вміння працювати з цитатами; розвивати навички усного мовлення; сприяти вихованню мужності, власної життєвої позиції.  Цілі уроку

Учні повинні знати :

ü зміст повісті;

ü знаходити ключові епізоди до образу Тараса Бульби.

Учні повинні вміти :

ü використовувати цитати до характеристики образів;

ü порівняти образи Тараса Бульби, Сендріка Сакса та Захара Беркута;

ü визначати, що об’єднує цих персонажів.

Випереджувальне завдання : вивчити напам’ять та виразно прочитати епізод «Смерть Тараса».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:   підручники   із   зарубіжної   літератури;   репродукція літографії      Є. Кібрика «Тарас Бульба».

Хід уроку

I. Організація  класу до   уроку.  Готовність дітей до уроку.      

ІІ.Актуалізація опорних знань.

1. Виконання вправ.

—  Продовжіть речення:

Він все мудрував, яким би побитом підняти Січ ...

(до зброї).

Запорожці не любили мати справу ...

(з фортецями).

Перший обов'язок і перша честь козака — ...

(дотримати товариства).

Так і остовпів Тарас, як уздрів, що то ...

(Андрій).

2. Конкурс «Красномовство».

—  Складіть судження на тему «Що таке героїзм».

3. Словникова робота.

Героїзм — найвищий прояв самовідданості й мужності при вико­нанні громадянського обов'язку

Подвиг — героїчний, самовідданий вчинок, виконаний у важких умовах.

4. Повторення визначення літературознавчого поняття.

Герой літературного твору — образ, всебічно зображений, наділе­ний яскравим характером.

5. Метод  передбачення. На основі виконаних  попередніх завдань учні  передбачають тему уроку.

IIІ.     Повідомлення теми, мети, епіграфа.

Слово учителя.

—  Створюючи художній образ, письменник звертається до уяви читача, примушує його розмірковувати над вчинками та ідеалами, ставленням до моральних цінностей. Сьогодні на уроці ми ще раз побуваємо на хуторі Тараса Бульби, прослідкуємо важкий бойовий шлях полковника і спробуємо зрозуміти, у чому трагедія його життя.   Подумайте,  чи   випадково  автор  дає  герою  ім'я  Тарас?

Як відбувається наше знайомство з героєм? Що ми про нього дізна­ємося в повісті?

IV. Сприйняття нових знань.

1. Слово учителя.

— Тарас (грец.) — означає «бентежу», «турбую», буквально «бун­тівник».

2. “Робота в  малих групах.”

Учні об'єднуються в кілька груп для виконання окремих завдань.

1  група — характеризує образ Тараса на хуторі, риси характеру;

2  група — характеризує поведінку Тараса під час походу, бойових Дій;

3  група — характеризує ставлення Тараса до синів;

4  група — характеризує ставлення Тараса до товаришів, рядових козаків;

5  група — характеризує ставлення Тараса до науки, до віри, рід­ної землі, смерті.

3. Результати роботи.

1 група.(див.додаток 1)

2 група (див.додаток 2)

3 група (див.додаток 3)

4 група (див.додаток 4)

5 група (див.додаток 5)

4. Узагальнююче слово вчителя.

— "Тарас Бульба виявився справжнім лицарем, який до останньої хвилини думав не про спокійне життя й матеріальні блага, а про ко­ристь для всього хрещеного люду та вітчизни. Найбільше, що цінує Тарас в товаришах, це гідність і честь. Він справедливий і мудрий у вчинок, іноді жорстокий. Автор пояснює це умовами життя, у яких формувався характер старого полковника.

V. Усвідомлення нових знань.

1. Робота з репродукцією Є. Кібрика «Тарас Бульба».

— Порівняйте образ Тараса і образ Іллі Муромця на картині В. Васнецова «Богатирі» (с. 15 підручника). Порівняйте образ Тара­са і образ Седріка Сакса, що спільного?

2.   Виразне читання «промови» Тараса (с. 141).

3.   Обговорення прочитаного.

— Чому для Тараса Бульби так важливо було висловити все, що на серці було? Що нового ви відкриваєте в характері Тараса, прочи­тавши його промову? Хто, на вашу думку, є головним героєм твору? Подивіться на малюнок на с. 154. Прочитайте «Молитву за Хор­тицю».

VІ. Рефлексія та оцінювання.

Узагальнююче слово вчителя.

— Промова Тараса є взірцем справжнього ораторського мистец­тва. Слухаючи мудрі слова старого полковника, розумієш, що для нього найважливішим було «товариство», «братерство», адже «по­
ріднитися душею» можна тільки на нашій землі. Пишається старий Тарас історією своєї землі, яку «колись шанували всі». І турбуєть­ся Тарас, що «ласка чужого короля» декому стає дорожчою за бра­терство.

Розмірковуючи над промовою Тараса, розумієш, що головним героєм в творі є Запорозька Січ. Згадаємо, що прибували на Січ «начебто вертаючись до рідної домівки». Це «гніздо, звідки розли­вається козацька воля». Ось чому для Тараса так важливо, щоб його сини були готові пожертвувати своїм життям заради товари­шів, заради вітчизни, заради Січі. Тарас є типовим представником козацького лицарства, він один із тих, хто все життя віддав слу­жінню на користь вітчизні. І тому звучить у промові заклик до об'єднання в боротьбі за рідну землю й віра в перемогу. Не існує такої сили, що подужає козацьку силу. Велич подвигу Тараса та інших козаків автор зіставляє з індивідуалістичними інтересами Андрія.

VIІ. Домашнє завдання.

Підготувати відповідь на запитання 10 (с. 154 підручника); (за бажанням) намалювати ілюстрації до повісті.

Додаток 1.

Цитати	Коментар
«Світлицю було вбрано за звичаєм тих  часів...   тих  бойових,   важких часів, коли в Україні почали розпа­люватися   сутички   й   баталії   за унію» до слів: «... усе це було добре знайоме   нашим   двом   лицарям...» (с. 112). «Бульба був старшина впертий.  То був один із тих характерів...» до слів: «...його викресало з народних грудей кресало лиха» (с. 113). «Тарас  був  із  корінних полковників давнього   гарту...»   до   слів:   «Вічно невгамовний...» (с. 114). «...послав Бульба їм з табуна свого пару молодих румаків» (с. 112). «...вибрав коней і зброю для молодих синів, навідувався до стаєнь і до ко­мор,  призначив  козаків,  які повинні були їхати з ними... засипати у ясла найдобірнішої,   найкращої   пшениці» (с. 114). «...Бульба  звелів  скликати   всю  вій­ськову старшину...» (с. 112). «...сам вибрав для синів своїх найкра­ще убрання» (с. 115). «Та коли на те пішло, то і я з вами їду!.. Та хай воно все западеться: я — козак... Що з того, що нема війни? Я й так подамся з вами на Запорож­жя...» (с. 113). «—   Тепер   благослови,  мати,   дітей своїх...» (с. 115). «...  був надзвичайно важкий і дебе­лий» (с. 115)-	Світлиця Тараса має чистий і прос­тий вигляд, лише по стінах була розвішана зброя, яку він здобув у боях, також на полицях були різні дорогі чарки, свідки його минулих перемог. Бульба виявляє таку рису характе­ру, як впертість. Тарас жив за зви­чаями предків і захищав православ­ну віру. Бульба був заможний козак. Батько пишається своїми синами. Невгамовний,   швидко   приймає   рі­шення, «бунтівний» характер. Для  Тараса  це  важливий  момент, адже жінка була берегинею домівки й життя. Зовнішній опис героя.
нема війни? Я й так подамся з вами на Запорож­жя...» (с. 113). «—   Тепер   благослови,  мати,   дітей своїх...» (с. 115). «...  був надзвичайно важкий і дебе­лий» (с. 115)-

Додаток 2.

Цитати	Коментар
«Старий Тарас думав про давню дав­нину...» (с. 116). «Тарас    підбадьорився,    підтягнув дужче на собі пояс і гордо розправив рукою вуса» (с. 119). «Він все мудрував, яким би побитом підняти Січ до зброї...» (с. 120).	Згадує   молодість   і   друзів,   жалкує тільки за тими,  кого вже не поба­чить. Козацьке завзяття. Мудрий, хитрий.
«...щоб ішла намарне козацька сила... щоб ці вітчизні, ні всьому хрещеному люду не було від нього ніякої кори ті?» (с. 121). «Ще не той добрий лицар, хто не ні непав духом у важливій справі, а шоіі добрий лицар, хто й без діла не занудяться, хто все витерпить і хоч ти йому що, а він таки свого доскочить» (с. 125). «Але Тарас саме тоді вискочив із за­сідки зі своїм полком...» (с. 136). «...а сам вихопив шаблю з пішов та й ну чесати на всі боки кожного, хто траплявся йому під руку» (с. 147). «Рубає і б'ється Тарас, роздає гос­тинці...» (с. 147). «...пробиваючись до нього та рубаючи на капусту кожного...» (с. 147). «Знайшовся слід Тарасів... це повста­ла вся нація...» (с. 150).	Мета життя. Бойова витримка, хист. Відвага, сила. Тарас  — представник народу, коза­ків

 

Додаток 3.

Цитати

Коментар

«А старому Тарасові любо було диви­тися, як обидва його сини були в пер­ших лавах» (с. 124). «Тяжко замислився Тарас...» (с. 133). «...не хотів вірити, щоб могло стати­ся таке ганебне діло, щоб його син, його рідна дитина, продав і віру, й душу свою» (с. 135). “ …і зрадів старий, і почав дякувати уманцям за те, що вони так ушану­вали його сина» (с. 136). «Зупинився синовбивець і довго дивив­ся на бездиханне тіло... — Чим не ко­зак був?... А пропав, пропав без слави, як поганий пес!» (с. 146). «Тарас стояв у юрбі, схиливши голову і водночас гордо піднявши свої очі, тихо, схвально промовляв...» (с. 150).

Тарас тішив себе думкою, що сини виправдають його надії. Хвилювання батька, відчуття лиха. Гордість за сина. Важко далося рішення батькові, він страждає, що син виявився слабко­духим. Батько схвалює стійкість духу сина, адже смерть його не даремна, а за православну землю козацьку

Додаток 4.

Цитати

Коментар

«На приїзд синів Бульба звелів скли­кати всю військову старшину...»      (с. 112). «Тарас обережно поїхав з синами по­між них...» (с. 119). «Ти не те кажеш: видко, забув, що в полоні тут зостаються наші, захоп­лені ляхами?» (с. 138). «Тарас... моторно робив усе... І коли вже все було зроблене як слід, промо­вив слово до козаків...» (с. 140). «А що, панове? — спитав Тарас, пе­регукуючись із курінними. — Чи є ще порох у порохівницях? Не ослабла ще козацька сила? Ще не гнуться коза­ки?» (с. 144). «Оглянувся він тепер навколо себе: все ноіє на Січі, усі перемерли старі товариші» (с. 148). «А   Тарас тим часом гуляв по всій Польщі зі своїм полком...» (с. 152).

Підтримував дружні стосунки. Поважне .ставлення до простих коза­ків. Прагне допомогти своїм товаришам. Хоче   висловити   все,   що   на   душі було. Тричі запитує старий полковник ко­заків, щоб підтримати дух козацький. Журиться старий полковник за свої­ми товаришами. Не було в нього бажання помирати в теплій постелі.

Додаток 5

Цитати	Коментар
«Благах Бога,  щоб... вони  повсякчас боронши свою честь лицарську, щоб стоялі   довіку   за   віру   Христову»    (с. 111). «Виходить, по-твоєму, що він продав віру, продав вітчизну?» (с. 134). «Думаєте, є що-небудь на світі, чо­го   б злякався   козак?   Чекайте   ж, прийді час — дізнаєтесь ви, що то є православна віра паша!» (с. 153).	Смисл життя старого полковника — це захист віри й вітчизни. Віра в перемогу в боротьбі за неза­лежність.

Урок №5

Тема уроку. «...Тебе кличуть батько, товариші, вітчизна...» Порівняльна характеристика образів Остапа і Андрія

Народе мій є! В його волячих жилах Козацька кров пульсує і гуде!

В. Сішоненко

                                                                       Не схотів же той Сава козакам служити,                                                                                                                                                                                                                                                               Відклонився до ляшеньків

                                                              В Польщу паном жити.                   Та схотів же той Сава

                                                                           Слави залучити,

                                                           Став козаків-запорожців

                                                                       По степах ловити.

Історична пісня

Мета уроку: формувати в учнів уявлення про типові характери ХУ-ХУІІ ст., розкрити трагізм образів Остапа й Андрія; роз­вивати вміння порівнювати персонажі; виховувати любов та зацікавлення історією України, її минулим.

Цілі уроку

Учні повинні знати :

ü коло проблем,які будуть вирішуватися  протягом уроку;

ü харатеризувати образи Остапа та Андрія;

ü імена головних та другорядних героїв твору.

Учні повинні вміти :

ü складати порівняльну характеристику образів Остапа та Андрія;

ü визначати головну думку твору;

ü відповідати на запитання підручника.

Випереджувальне завдання : дочитати повість.

Тип уроку: урок-порівняння.

Обладнання: ілюстрації до повісті Є. Кібрика та В. Лопати.

Метод проведення : інтерактивна навчальна діяльність як форма особистісно зорієнтованої технології навчання.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1) З’ясування емоційного стану учня, їх готовності до уроку.

2) Актуалізація суб’єктного досвіду школярів.

 Робота у творчих групах.

Завдання для трьох творчих груп: на основі записів у «Щоденни­ку подвійних нотаток» проаналізувати шлях Андрія до зради. 2. Розв'язування ігрових завдань.

А) Учні, які не працю­ють у творчих групах, ви­конують таке завдання: скориставшись ключовим словом «мужність» та за­значеними початковими буквами, впишіть у верти­кальні клітинки прізвища козаків, які залишилися під Дубію.

Ключ:

1.   Димитрович;

2. Кукубенко;

3. Задорожний;

4. Степан Гуска;

5. Вертихвіст;

6. Мусій Шило;

7. Закрутигуба;

8. Бульбенко Остап.

				5
		3		В
		3	4			7
			с		6	3
	2						8
1	К						Б
д					м
м	У	ж	н	І	с	т	Ь
			г
					ш

Б) Прочитайте зашифрований вислів одного з героїв. Кому він належить? Яку ідею письменник втілює в цих словах?

(Ключ: Бували й по інших землях товариства, а такого, як на нашій землі, не було ніде).

II. Повідомлення теми й мети уроку.

III.           Сприйняття нових знань.

1. Бесіда.

— Що привертає увагу в портретах Остапа та Андрія?

Охаракте­ризуйте ставлення Остапа до науки. Що спонукало героя змінити ставлення до «нудотної книжки»? Що стало для юнака спокусою? Чим характер Андрія відрізняється від характеру Остапа? Викорис­товуючи статтю підручника «Україна у світовій літературі» та текст повісті, поясніть, який зв'язок вбачає Гоголь між бурсою та Запо­рожжям? {Бурсацьке життя, «республіканський лад» академії — сво­го роду початок запорозької вольниці). Пригадайте, що є «справ­жньою наукою» для козака?

Чи помітили братів на Запорожжі? Чим змогли вони вирізнитися серед інших? Як юнаки змінилися на Сі­чі? Оцініть (на основі тексту) поведінку Остапа та Андрія в бою. Що керує їхніми діями в сутичках з ворогом?

2. Опрацювання інформаційних карток творчих груп («Шлях Андрія до зради»).

I етап. Козацтво... повечеряло, Андрій «мовби непритомнів», «ту­ман дрімоти», «прояснювалось», розвиднювалось», «чудний образ», «мовби нахилилося» «довге й чорне, як вугілля, волосся, нечесане й
розпатлане».

ІI етап. «Серце... стукотічо», «минуле, приглушене козацькими походами, суворим вояцьким життям... спливло, потопивши... все те­ перішнє», «виринула... із темної морської безодні».

III етап. «Серце калатало», «забувся», «здригнувся і... наповнив­ся переляком... вона умирає з голоду», «сміливо пішов поміж рядами поснулих запорожців».

Душевний стан Андрія складний і драматичний. Перший етап вражає таємничістю, навіть нереальністю, можливо, — це марення. Навіть «волосся» — своєрідний казковий елемент; воно здатне обплутати, закрити реальний світ.

—  Пригадайте, коли Андрій присягає полячці, «її пахуче волосся, спустившись усе з голови, обплутало його всього своїм темним і блискучим шовком». (Соп, реальність, марення сповнюють шлях Андрія. «І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!» Час, коли в душі постає образ полячки, можна вважати другим ета­
пом. Високе почуття — кохання чи то закоханість — оволоділо ним. На третьому етапі Андрій усвідомлює — «вона умирає з голоду» потрібно діяти. Йти, не роздумуючи. Любов відгороджує його від то­варишів, від батька та брата, від батьківщини, вириває його із запо­розького кола).

IV. Усвідомлення нових знань.

 1. Бесіда.

—  Як впливає на Андрія те, що він побачив у місті? Яким вияви­лося побачення Андрія з панночкою після довгої розлуки? Які по­чуття героя домінують в цьому епізоді? Коли, на вашу думку, Анд­рій стає зрадником «обов'язку і заповіту», батька, товаришів, вітчизни? Відповідь аргументуйте.

2. Робота в парах.

—  Порівняйте кілька портретних характеристик Андрія:

•  коли впізнає татарку;

•  у ту мить, коли зупинив батько;

• Андрій на чолі гусарського полку. Які зміни ви помітили?
Спробуйте визначити авторське ставлення до героя.

3. Узагальнююча бесіда.

—      Чи можна вважати битву під Дубно вирішальним іспитом для Андрія "та Остапа? Думку аргументуйте. Чому Андрій «мовчазний і покірний» стоїть перед батьком? Це вияв боягузтва, каяття, усвідом­лення провини? У чому виявляється зв'язок історичної пісні про  Саву Чалого та історії Андрія? Проаналізуйте епізоди смерті Андрія та Остапа. Чому Гоголь обирає для Остапа площу як місце покаран­ня, страти? (Площа — місце страти; на думку літературознавця Ю. Манна, їй властива душа; «вона - пустка, буква «О»... коло, кіль­це». У межах КОЛА, КІЛЬЦЯ народжується і визріває правда про людину. «... І Остап, і Тарас виявили себе саме тут, па площі»).

4. Складання схеми порівняльної характеристики образів Остапа та Андрія.

Остап                 Андрій

«прегарні під чорними смушковими шапками з золотим верхом»,- грізні й могутні обличчя

на  Січі

«завзяття та вдатність у всьому»

лицарське завзяття                      

«холодний спокій»                                    вразливість                                                                                                                                                                                                                   зваженість                                                  «п’янкий захват»                                                                             

«майбутній  провідник»                            гарячковість                                                                                                      смерть  справжнього                                запальність                                                                        козака                                                          смерть зрадника від руки

                                                                   батька як моральне очищення                                                                        Обов'язок перед товариством і               Любов до жінки:                                         

православною вірою, вітчизною              «Моя вітчизна - ти»                                                            

Драматизм образів, драматизм «тяжкого XV століття»

V. Підсумки уроку.

„Коло ідей”.

Бесіда.

- Визначте життєві ідеали Остапа та Андрія. Устремління якого юнака ближчі, зрозуміліші їхнім сучасникам? В. Г. Бєлінський назвав обох братів «могутніми синами» Тараса Бульби. Чому обох? У чому виявилася народна оцінка вчинків героїв у повісті М. Гоголя? Як ви розумієте слова В. Симоненка, які стали епіграфом уроку?

VI. Рефлексія та оцінювання діяльності.

1.     Аналіз досягнення поставлених на початку уроу цілей

2.     Само-  та взаємооцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.

1.   Скласти і записати в зошитах план порівняльної характеристи­ки Остапа та Андрія.

2.  Дібрати цитати до образів Остапа й Андрія.

Урок № 6

Тема уроку. «З великим болем у душі». Картини природи в повісті. Композиція твору

Ой горе тій чайці, Горе тій небозі, Що вивела чаєнята При битій дорозі.

Народна пісня

...За ним (Гоголем) стояв народ, то віки цілі про­мовляв до світу своїми піс­нями  і  думами,  плачем  і

сміхом...

П. Загребельний

Мета уроку: вчити учнів визначати роль пейзажу в повісті, форму­вати уміння бачити в художніх деталях частину цілого; роз­вивати навички виразного читання, логічне мислення; вихо­вувати вміння відчувати, цінувати прекрасне.

Цілі уроку .

Учні повинні знати :

ü знаходити та виразно читати описи природи в творі;

ü знати визначення композицій ;

ü знати  визначити в художніх деталях частину  цілого.

Учні повинні вміти :

ü самостійно з’ясовувати красу картин природи;

ü висловлювати власне ставлення до прочитаного.

Тип уроку: урок-вікторина.

Обладнання: виставка ілюстрацій учнів до повісті М.Гоголю „Тарас Бульба”.

Випереджувальне завдання :  Самостійно об’єднатися в пари та розподілити обов’язки до бажання та здібностей кожного.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Розв'язування головоломки.

Першу літеру відповіді пишемо у клітинці, позначеній відповід­ним номером запитання.

в1	0	Р	А	о10	с	Р	р	п	г	У
А	м	Ґ	Р	п	т	0	У	и	0	Б
С	Е	0	Ш	и	0	с	с	с'5	р	н
И	н4	г	А	с	р	1	1	л	Е	о18
Л	А	0	В	У	1	її'2	в13	0	в	с
1	С	л	А	к	я	с	и	в	1	т
В	И	Е					м	0	м	А
к	п5	В					и	0	и	п19
А2	Е	О7					с	п	р	0
Н	Т	С	й	Р	м	т	Е	0	г	в
Д	Е	т	в	А	А	0	л'4	л	0	1
Р	Р	р	Е	І	Л	р	1	к	р	с
1	Б	1	Н	Н	0	1	т	У	0	т
й3	У	в8	г	И.Ґ	ї	я	0	1	д17	ь

1.   Маєток Гоголів. {Василівна).

2. Трагічний персонаж твору «Тарас Бульба». {Андрій).

3. Вільний селянин Англії в ХІУ-ХУІІІ ст. (Йомен).

4. Вал, що оточував Козацьку Січ. {Насип).

5.  Місто, в яке приїхав Гоголь після навчання у Ніжині. {Петербург).

6. Сучасна назва Василівки. {Гоголево).

7. Одне з місць розташування Запорозької Січі. {Острів).

8.  Польське місто, у яке поїхав після видужання Тарас Бульба. {Варшава).

9. Відомий історичний роман В. Скотта. {«Айвенго»).

10.Історичний твір французького військового інженера Гільома Вассера де Боплана, присвячений Україні. {«Опис України»).

11.Чотиритомник царського чиновника Д. Бантиша-Каменського про українців як про різновид російського народу. {«Історія Малої Росії»).

12.Дослідження з історії України, авторство якого не встановле­но. {«Історія Русів»).

13.Одна з особливостей художньої творчості, пов'язана зі здатніс­тю письменника уявити те, чого не могло бути насправді. {Вимисел\

14.Хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником. {Літопис).

15. Відомий твір давньоруської літератури XII ст., побудований на літописних записах, мотиви якого використані М. Гоголем. {«Сло­во о полку Ігоревім»).

16. Назва циклу повістей, серед яких була повість «Тарас Буль­ба». {«Миргород»).

17.Місто, яке запорожці взяли в облогу. {Дубно).

18. Син Тараса, який загинув героїчною смертю. {Остап).

19. Жанр твору «Тарас Бульба». {Повість).

2. Перевірка домашнього завдання «Історичні джерела повісті М. В. Гоголя».

Відповіді на запитання.

— Які твори, крім історичних джерел, стали основою твору «Та­
рас Бульба»? Як М. Гоголь зобразив історичні події в повісті?

II. Повідомлення теми та мети уроку.

III.   Сприйняття нових знань.

1.   Слухання уривку пісні «Ой горе тій чайці...».

2.  Виразне читання підготовленим учнем монологу матері «Сини мої, сини мої милі!..».

3. Бесіда.

— Якою ви уявляєте матір з повісті М. В. Гоголя? Порівняйте до­лі дружини Бульби та матері Юговичів. Опишіть настрій, із яким юнаки покидають рідний дім. Яку ноту в цих почуттях створює вислів: «Прощайте й дитячі літа і забави, і все, і все!»

4. Виразне читання опису степу вчителем (II розділ).

5. Обговорення прочитаного .

„ Синтез думок”

— Чому степ кращає «що далі»? Якого символічного значення на­буває опис степу? Наведіть приклади використання в пейзажі образів, які створюють багатобарвну картину степу та ліричний настрій. При­гадайте, про що думають в дорозі Тарас, Остап, Андрій? Чи допома­гає опис степу розкрити внутрішній психологічний світ героїв повіс­ті? Які особливості ви помітили в описі Дніпра? Чому автор використовує вислови «половину землі», «брав нарешті своє і шумів, як море, розливаючись на волі»? Які спільні мотиви є в описі степу, Дніпра й української ночі із повісті «Травнева ніч, або Утоплена»?

— Пригадайте схему «Січ», яку ми складали під час другого уро­ку з цієї теми. Як ви вважаєте, чому опис степу, Дніпра плавно пе­реходить в опис Січі? Поясніть символіку степового пейзажу. (При­рода пов'язана з життям і долею героїв; вона уособлює материнське начало: мати, як чайка степова, в'ється вночі над дітьми своїми, степ приймає «їх усіх в свої зелені обійми», Дніпро стелиться «все ближче та ближче», «розливаючись на волі», і ось вона хортиця -«звідки розливається козацька воля по всій Україні». Від батьківсько­го дому простір розширюється до масштабів степу, Дніпра, січі, де юнаків урочисто приймали до козацького кола. Для героїв події розви­ваються на основі поступового розширення, тепер вони— учасники широкого потоку життя. Із батьківської світлиці матір відпускає юнаків на козацьку землю).

IV.            Усвідомлення нових знань.

1.Робота в парах.

—  Знайдіть епізоди в повісті, у яких створено образ землі. (Роз­діл III, обрання Кирдяги кошовим: «Четверо найстарших, сивовусих і сивочолих козаків, взявши кожний жменю землі... поклали йому на го­лову. Мокра земля патьоками потекла йому з голови на вуса, на що­ки й вимастила болотом увесь вид, але Кирдяга стояв нерухомо і тільки дякував козакам за таку велику честь».

Розділ. IV, настанови кошового молодим козакам: «Молоді повинні були слухатися старших! Коли кого зачепить куля чи черкне шабля по голові чи там ще по якому місцю, то ви на теє не дуже зважай­те... на рану, як не надто велика, прикладіть просто землі, замісив­ши її перше слиною у себе на долоні, та й присохне рана».

Розділ VII, козаки після бою: «Хто ліг одпочивати, утомлений бит­вою; хто присипав землею рани і дер, щоб перев'язати їх, хустки та коштовне вбрання, зняте з убитого ворога. ...Склали чесно козацькі тіш й засипали їх свіжою землею, щоб круки та хижі орли їм очей не повидзьобували».

Розділ IX, коли гинуть козаки, їхні останні слова: «Хай же славна буде довіку козацька земля/»).

—  Порівняйте ці уривки з описом землі в народному переказі:
«Коли на турка було ідуть, то в чоботи свяченої землі понаси­пають — це щоб удача і цілим вернуться. А як достане татарюга шаб­люкою... чи з лука, то тією землею притрусить рану, то, дивись, за три дні й минеться все». Чому М. Гоголь використовує в повісті еле­менти переказів та легенд? (Козаки уособлюють силу народу. Вони вірні сипи, захисники землі рідної, матері-вітчизни. Образ землі допомагає передати сутність національного характеру українського козацтва в його піднесеному душевному пориві).

     2.Виразне читання фінального епізоду повісті.

3.   Відповідь на запитання.

„ Коло ідей”

—  Чому твір має саме такий фінал?

4. Формування поняття «повість». Узагальнення знань про тер­мін.

А) Бесіда.

—  Що означало слово «повість» у давньоруській літературі? Як змінилося значення терміна в XIX ст.? Які особливості композиції повісті М. Гоголя ви помітили? Чи трапляються в сюжеті твору від­ступи? Чи не порушують відступи (сюжетні або ліричні) єдність дії?

V. Висновки уроку.

Оцінювальна дискусія.

—Як ви розумієте слова М. Гоголя: «...Пісні для Малоросії — це все: і поезія, й історія, і батьківська могила... Малоросійські пісні цілком можуть називатись історичними, бо ані на мить не відрива­ються од життя й завжди вірні тодішній хвилині й тодішньому від­чуттю». У яких епізодах ви помітили вплив українських народних пісень?

—Відомий український письменник П. Куліш недоліком цовісті М. Гоголя «Тарас Бульба» вважав те, що це «не історичний роман, а козацька поема». Чи згодні ви з оцінкою Куліша? Чи «програла» повість від того, що це «козацька поема»?

Прочитайте слова П. Загребельного про М. Гоголя: «За ним сто­яли цілі віки історії й незвичайної талановитості, велика душа наро­ду рідного, його неповторно барвисте, вільне, широке, доброзичливе бачення й сприйняття світу, стояв народ, що віки цілі помовляв до світу своїми піснями і думами, плачем і сміхом, дивуючись безмір­но, чому ж не чує його той великий світ, уперто й з надією ждучи, коли прийде той, хто переллє його сміх і тугу, його жалі й надії, йо­го неповторний голос у свій голос, який стане чутний повсюди і роз-лунюватиметься віки цілі...» У чому вбачає сучасний письменник значення творчості Гоголя?

VI.    Домашнє завдання.

1. Прочитати твір М. В. Гоголя «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем».

2. Індивідуальне завдання.

Творчим групам представити через малюнки характеристики Іва­на Івановича та Івана Никифоровича, судові позови двох Іванів.